Справа №: 486/1094/20
Провадження № 2-а/486/25/2020
про залишення без руху позовної заяви у справі № 486/1094/20
11 серпня 2020 року суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області
Савін О.І., вивчивши матеріали по справі в порядку адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до Старшого сержанта поліції Ляпало Сергія Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності БАА №104558 від 24.07.2020 р.,
30.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства до старшого сержант поліції Ляпало С.О. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності БАА №104558 від 24.07.2020 р..
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з даною позовною заявою судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.
Так, згідно ч.2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Пунктом 3) ч.4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до вимог ч.10 ст.44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Загальновідомо, що засвідчення позову, як певного паперового документу здійснюється шляхом його підписання. До складу підпису входять: особистий підпис, ініціали й прізвище особи, яка підписала документ.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку про те, що позовна заява подається до суду виключно у письмовій формі і повинна бути підписана або позивачем, або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Не виконання ж обов'язку щодо підпису позовної заяви позивачем або її підписання особою, яка не має права її підписувати, є підставою для повернення судом позовної заяви позивачеві.
Всупереч зазначеним вимогам закону позовна заява ОСОБА_1 не містить підпису позивача чи іншої особи якій законом надано право звертатися до суду в інтересах позивача.
Окрім того, суд звертає увагу, що згідно ч.5 ст. 160 ЦПК України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові ? для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб ? громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до п.7) ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Владні управлінські функції слід розуміти, як владні повноваження, які здійснюються державою, органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими державою суб'єктами в результаті їхньої діяльності та спрямовані на прийняття обов'язкових до виконання рішень, а також забезпечення їх виконання особами, яким ці рішення адресовані.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
В адміністративному судочинстві, діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі.
Статтею 42 КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки (ч.1 ст.44 КАС України).
Згідно зі статтею 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ (Національною поліцією). При чому, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ даної категорії у судовому процесі.
Вказані положення законодавства повністю узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС від 26.12.2019 № 724/716/16-а (К/9901/12750/18), згідно якої державний інспектор не може виступати самостійним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є саме державний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адмінправопорушення.
Позивач у своєму позові зазначив відповідачем старшого сержанта поліції Ляпало С.О., який є посадовою особою Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, а тому не може бути належним відповідачем та відповідати за даним позовом.
Отже, належним відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Однак, в силу положень ч.3 ст. 48 КАС України, суд без згоди позивача не вправі замінювати неналежного відповідача.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що визначившись з колом осіб, відповідно до ч.ч.1,4 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем до позовної заяви додана копія постанови про накладення адміністративого стягнення серії БАА № 104558, проте зазначена копія є нечитабельною, що ускладнює розгляд зазначеної справи та не дає можливості суду в повній мірі оцінити зазначений доказ.
Отже, позивачу необхідно надати копію оскаржуваної постанови належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, не було порушено поля документа.
Одночасно суд зазначає, що відповідно до ч.ч.2, 4, 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п.5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам надані позивачем копії письмових доказів не засвідчені належним чином, а саме не містять підпису та дати такого засвідчення.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За такого, позовна заява ОСОБА_1 , підлягає залишенню без руху, для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, суддя
Позовну ОСОБА_1 до Старшого сержанта поліції Ляпало Сергія Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності БАА №104558 від 24.07.2020 р., залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 169 КАС України, вона буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Южноукраїнського міського суду О. І. Савін