Справа № 490/3732/20
нп 2/490/3043/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
10 серпня 2020 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі,-
25.06.2020 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просив зобов'язати відповідача сплатити йому заробітку плату за час вимушеного прогулу та поновити його на роботі.
Дана позовна заява передана судді Черенковій Н.П. 30.06.2020 року.
02.07.2020 року суддею Черенковою Н.П. направлено електронний запит до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради щодо надання відомостей про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 .
Дана процесуальна дія передбачена статтею 187 ч.6 ЦПК України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175-177 ҐЦПК України, на підставі вимог ст. 185 ЦҐПК України залишає позовну заяву без руху.
У відповідності до вимог ст. 187 ч.1 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
При цьому, призначення справи до підготовчого судового засідання не може перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження у справі ( ст. 189 ЦПК України ).
За приписами ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкової Н.П. від 02.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та направлена 02.07.2020 року для відома ОСОБА_1
03.07.2020 року дана ухвала направлена суддею Черенковою Н.П. до Єдиного державного реєстру судових рішень, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 3 Закону України " Про доступ до судових рішень".
Суддя Черенкова Н.П. перебувала у щорічній плановій відпустці з 06.07.2020 року по 07.08.2020 року включно.
На адресу суду повернулось зворотнє повідомлення 23.07.2020 року про отримання позивачем копії ухвали 16.07.2020 року.
20.07.2020 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали від 02.07.2020 року.
28.07.2020 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Черенковій Н.П., посилаючись на те, що є сумніви та об'єктивності та неупередженості судді, оскільки 12.07.2020 року ним подано скаргу до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді Черенкової Н.П. та клопотання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а також те, що суддею Черенковою Н.П. порушено процесуальні строки розгляду матеріалів, оскільки 20.07.2020 року ним на вимогу ухвали судді Черенкової Н.П. від 02.07.2020 року подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, однак станом на 28.07.2020 року рішення з боку судді по заяві про усунення недоліків позовної заяви не прийняте, повідомлення у системі "Електронний суд" про прийняте рішення позивачу не надходило, у реєстрі судових справ відсутнє.
При цьому, вказуючи на вимоги ст.ст. 38-40 ЦПК України, ОСОБА_1 і просив задовольнити його заяву.
Вказані вище заяви ОСОБА_1 отримані суддею Черенковою Н.П. 10.08.2020 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справ і підлягає відводу, якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За приписами ст. 37ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом… (ст. 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод).
Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок No 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено) .
Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів») .
Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. (Конституція України). Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. (ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом. (ЦПК України)
Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (За Кодексом суддівської етики).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За такого, є підстави для відмови у відводі, але вважаю за необхідне взяти самовідвід з таких підстав: з метою недопущення сумніву в неупередженості судді; у зв'язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді справи; недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України; виключення суб'єктивних підстав для сумніву заявника в неупередженості суду. Підставою для самовідводу є : сам факт заяви про відвід та сумнів заявника в об'єктивності судді. Суддя також не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. (Постанова Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13.06.2017 року "Про незалежність судової влади").
Підставою обґрунтування відмови у відводі та заявлення в даному випадку самовідводу є практика ЄСПЛ - рішення від 09.11.2006. у справі "Білуга проти України", - рішення від 28.10.98. у справі "Ветштайн проти Швейцарії": судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду ; будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Обґрунтуванням самовідводу підтверджується Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами, які передбачають, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Вважаю, що підставою для самовідводу є саме інші обставини, що викликають сумнів в об'єктивності судді, а саме "наявність у заявника сумніву в об'єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду".
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Підставою для відводу судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді.
При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Черенковій Н.П.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Позивачем ОСОБА_1 вказано, що ним подано скаргу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Черенкової Н.П. , та це, на його думку, виключає можливість судді брати участь у розгляді його справи за недовірою, тому виникають сумніви в тому, що рішення по справі буде ухвалено безстороннім та неупередженим судом, за такого виписане вище є підставою для заявлення самовідводу саме з ціллю збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду.
Частиною першою ст. 36 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відтак, з метою упередження скарг,образ та відводів в адресу судді, з метою забезпечення сторін у справі достатніми гарантіями для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності головуючої, суддя Черенкова Н.П. вважає необхідним заявити собі самовідвід по цивільній справі №490/ 3732/20.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Черенковій Н.П. - відмовити.
Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №490/3732/20 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Передати дану справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова