Справа №485/901/20
Провадження № 1-в/485/73/20
Ухвала
іменем України
11 серпня 2020 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконфереції в залі суду м.Снігурівка Миколаївської області подання начальника державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" ОСОБА_3 про звільнення від покарання у зв'язку з тяжкою хворобою засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедине Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
представника установи виконання покарання - ОСОБА_6 ,
представника медичної частини - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
встановив:
16 липня 2020 року начальник державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про звільнення від відбування покарання за хворобою засудженого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що згідно висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд, хвороба засудженого підпадає під перелік захворювань, які є підставою для подання матеріалів до суду щодо звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою.
У судовому засіданні представник Снігурівської виправної колонії №5 ОСОБА_6 , подання підтримав, охарактеризував засудженого таким, що стає на шлях виправлення, останні роки стягнень не мав, підтримує соціальні зв'язки з сестрою, провину скоєного ним злочину визнає, розкаюється в повній мірі. Намагається дотримуватися правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи.
Засуджений ОСОБА_4 подання підтримав,просив звільнити його від покарання у зв'язку з тяжкою хворобою та направити його на лікування в Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер.
Представник медичної частини лікар ОСОБА_7 ствердив, що засуджений в 2017 році переведений на паліативне лікування та у лютому 2020 року для подальшого спостереження та лікування направлений в ССТЛ №5 Миколаївської області, де перебуває по теперішній час. Ліквання получає симптомне, оскільки відсутні ліки від туберкульозу. Від призначеного лікування ніколи не ухилявся. Стан засудженого вкрай важкий, постійно погіршується, динаміка за ренгелогічними дослідженнями негативна, засуджений не має перспективи у лікуванні, яке у них надається. Покликався на те, що подальше перебування засудженого у місцях позбавлення волі за наявного захворювання загрожує його життю. Ліки ближчим часом надаватись не будуть, оскільки ще не проводилось тендеру, до часу появи ліків засуджений не дожеве. У разі звільнення засудженого від відбування покарання, при його хворобі, вони зобов'язані на власному транспорті транспортувати засудженого в Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер для подальшого лікування.
Прокурор вважає дане клопотання передчасним, зазначає що в колонії появляться ліки і засудженого можна буде лікувати в умовах відбування покарання. Проти задоволення клопотання заперечує, в задоволенні такого просить відмовити .
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали подання разом з висновком лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого, особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 152 КВК України визначає, що підставами звільнення від відбування покарання є хвороба засудженого.
В силу ч. 2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 року № 8, факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
ОСОБА_4 засуджений вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 31 травня 2012 року за ч. 1 ст. 122 , п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 13 років позбавлення волі.
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 21.04.2016 року по справі №654/1175/16-к засудженому ОСОБА_8 зараховано строк попереднього ув'язнення з 21.03.2011 року по 24.09.2013 року в строк покарання, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку - 21 березня 2011 року, кінець строку - 18 вересня 2021 року. Станом на 11 серпня 2020 року відбутий строк покарання складає 11 років 10 місяці 24 дн, не відбутий строк : 01 рік 01 місяць 07 днів.
До державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" засуджений прибув 28 лютого 2020 року з діагнозом туберкульоз.
Як слідує з висновку лікарсько-консультативної комісії від 07 липня 2020 року у ОСОБА_4 діагностовано прогресуючий двосторонній фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, фаза інфільтрації та обсіменіння МБТ+. Розширена резистентність туберкульозу (06.07.20/14.03.17) легень (фіброзно-кавернозний ) Деструкція+ МБТ+ Мазок+ МГ+ Риф+ Культура+ Резистентність І+(HRSE) ІІ+(KmCmOfxLfxMfxEtLzd) Гістологія 0 Категорія 4 Паліативне лікування з 18.05.17р. (НЛ РРТБ (20.01.14)) Когорта 1 (2017). Тубінтоксикація. Вторинна анемія. Легенево-серцева недостатність ІІІ ступеню. Втрата маси тіла > 15%.
За наслідком розгляду комісія вирішила, що загальний стан хворого тяжкий та є підстави для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою.
Згідно п. 1 р. VІ "Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України 15.08.2014 року №1348/5/572, медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 12 до цього Порядку.
Підставою для звільнення відповідно до п.1.2 Переліку хвороб, є прогресуючий двосторонній фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, фаза інфільтрації та обсіменіння МБТ+. Розширена резистентність туберкульозу (06.07.20/14.03.17) легень (фіброзно-кавернозний ) Деструкція+ МБТ+ Мазок+ МГ+ Риф+ Культура+ Резистентність І+(HRSE) ІІ+(KmCmOfxLfxMfxEtLzd) Гістологія 0 Категорія 4 Паліативне лікування з 18.05.17р. (НЛ РРТБ (20.01.14)) Когорта 1 (2017). Тубінтоксикація. Вторинна анемія. Легенево-серцева недостатність ІІІ ступеню. Втрата маси тіла > 15%.
Згідно матеріалів особової справи та висновку лікарсько-консультативної комісії від 07.07.2020 року, туберкульоз легеньу засудженого вперше виявлений у 2011 році в місцях позбавлення волі при зверненні до лікаря, лікувався в Голопристанській ВК №7 Херсонської області. З лютого 2020 року по теперішній час лікується в ССТЛ №5 Миколаївської області.
Незважаючи на проведене лікування, хвороба на яку страждає засуджений прогресує і набула характеру зазначеного в Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. Рентгенологічне дослідження ОГК від 01.07.2020 року у порівнянні з рентген-графією від 10.04.2020 року відмічається негативна динаміка: спостерігається розвиток грубого бульозно-комірчастих пневмофіброзу з обох сторін більше в середніх легеневих полях. В верхній долі правої легені зберігаються розсіяні вогнищеві тіні різних розмірів та інтенсивності, віалізується порожнина розпаду до 30 мм в діаметрі з фіброзними нерівними стінками та наявністю фіброзного тяжа до головки правого кореня. В проекції ІІ-ІІІ ребер зліва спостерігається формування грубого комірчастого пневмофіброзу. Корені легень деформовані, тяжисті, розширені. Лівий реберно-діафрагмальний синус вільний, правий обліктерований.
В ході судового розгляду, лікуючий лікар ОСОБА_7 зазначив, що незважаючи на отримане лікування, стан здоров'я засудженого постійно погіршується, та на даний час є надзвичайно важким. Заходи лікування неефективні, хвороба прогресує. Внаслідок прогресування хвороби та відсутності необхідних ліків, подальше утримання засудженого в місцях позбавлення волі загрожує його життю. До появи в колонії ліків засуджений не доживе.
Таким чином, судом встановлено, засуджений ОСОБА_4 під час відбуття покарання захворів на тяжку хворобу і ця хвороба перешкоджає йому відбувати покарання, подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує його життю, адміністрація Снігурівської виправної колонії №5 на даний час не може забезпечити належне лікування засудженого. Засуджений у вчиненні злочину розкаюється, за час відбування покарання характеризується таким, що стає на шлях виправлення. З огляду на стан здоров'я засуджений втратив суспільну небезпечність.
Відповідно до ст. 7,8 КВК України, держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Засуджений має право на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Основами законодавства України про охорону здоров'я, за винятком обмежень, передбачених законом.
Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Нормами частини 1статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу зобовязання охороняти право кожної людини на життя. Обовязками держави з реалізації права на життя, яке є найбільшим і найважливішим із соціальних та правових благ особистості, є створення належних умов для реалізації цього права.
Так, в рішення ЄСПЛ у справі "Коновальчук проти України" від 13.10.2016 року, ЄСПЛ підтвердив системні порушення права засуджених осіб на медичну допомогу, відсутність адекватного лікування, так і про неналежні умови перевезення, що в подальшому було визнано судом порушенням з боку держави Україна.
Враховуючи особу засудженого, вчинення ним особливо тяжкого злочину, встановлені в судовому засіданні обставини, пояснення учасників, дослідивши особову справу та медичні документи на засудженого, суд вважає, що подання адміністрації колонії слід задовольнити.
Керуючись ст. 84 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд,-
постановив:
Подання начальника державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" ОСОБА_9 про звільнення від покарання у зв'язку з тяжкою хворобою ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 31травня 2012 року за ч. 1 ст. 122 , п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 13 років позбавлення волі, звільнити від подальшого відбування покарання на невідбутий строк 01 (один) рік 01 (один) місяць 07 (сім) днів, у зв'язку з тяжкою хворобою, що перешкоджає відбуванню покарання.
У разі одужання засудженого ОСОБА_4 , він повинен бути направлений для відбування покарання, якщо не закінчаться строки давності виконання обвинувального вироку, або будуть відсутні інші підстави для звільнення від покарання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд, а засудженим з моменту вручення копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1