Справа №489/3691/20
Провадження №2/489/2153/20
іменем України
11 серпня 2020 року м.Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Кирильчук Олег Ігорович, вирішуючи питання прийнятності до розгляду позову ОСОБА_1 до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконного реєстраційного запису та його скасування, визнання права довічного користування квартирою до надання безоплатно іншого постійного приміщення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач просить визнати незаконним реєстраційний запис від 06.06.2019 про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: квартира АДРЕСА_1 , вчинений Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, та скасувати його з моменту вчинення з відновленням становища ОСОБА_1 , яке існувало до порушення; та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право довічного користування квартирою АДРЕСА_1 до надання йому безоплатно іншого постійного житлового приміщення та зобов'язати власника квартири передати ОСОБА_1 комплект ключів від вхідної двері у цю квартиру.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що однією із заявлених вимог позивача є визнання за ОСОБА_1 права довічного користування квартирою АДРЕСА_1 до надання йому безоплатно іншого постійного житлового приміщення та зобов'язати власника квартири передати ОСОБА_1 комплект ключів від вхідної двері у цю квартиру. Однак, позивач не зазначає до якого власника квартири пред'явлено цю вимогу, що є недоліком позовної заяви.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву відповідно до кількості учасників процесу, із зазначенням найменування відповідача, до якого пред'явлено вказану позовну вимогу.
За змістом ч.4 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано документ, що підтверджує сплату судового збору, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшити розмір сплати до 100,00 грн. та відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у сплаті.
Згідно ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 1 січня 2020 року в розмірі 2102 грн.
Згідно п.2 ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням положень ст.4 Закону України «Про судовий збір» за дві позовні вимоги ОСОБА_1 немайнового характеру підлягають сплаті судовим збором у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1681,60 грн. (2 х 840,80 грн.).
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підтвердження майнового стану позивачем надані дані із особистого електронного кабінету Пенсійного фонду України в Миколаївській області станом на 04.08.2020 звідки вбачається, що розмір загальної суми виплаченої останньої пенсії за серпень 2020 року становить 6178,74 грн.; згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 09.07.1999 року. Зазначає, що для лікування потрібно постійно примати препарати від яких відмовитись неможливо.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, проте, враховуючи тяжку хворобу позивача та розмір його пенсії, вважає за можливе відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
Враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175-177 ЦПК України, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
постановив:
Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору при пред'явленні позовної заяви до ухвалення рішення у справі.
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліку.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя