КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 2-1738/2010 р.
Іменем України
10.12.2010 року м.Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Непши О.І.,
при секретарі - Піроженко А.О.,
представника позивача - Дьоміної І.В., представника третьої особи - Шадріної Ю.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача, - комунальне житлово- експлуатаційне підприємство № 24, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
встановив:
26 лютого 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилається на те, що з 03 листопада 2003 року на підставі розпорядження Фонду комунального майна Миколаївської міської ради № 270-р гуртожиток по АДРЕСА_2 перебуває в комунальній власності територіальної громади м.Миколаєва та знаходиться на балансі КЖЕП-24. 05 вересня 2001 року відповідачу на підставі спільних рішень адміністрації заводу «Миколаївський глиноземний завод» та профспілкового комітету на склад родини з двох осіб ( ОСОБА_2 та їй син ОСОБА_3 ) був виданий ордер за № 1958 на житлову площу у гуртожитку - кімнату АДРЕСА_3 . Відповідачка разом з сином вселилась та 02 листопада 2001 року зареєструвалась у спірній кімнаті. Пізніше син відповідачки добровільно знявся з реєстрації. Відповідачка у кімнаті не мешкає без поважних причин з 2004 року, її особистих речей у кімнаті немає, кімнату не утримує, в ній проживають квартиранти. Такий стан речей певним чином порушує права позивача як власника житлової нерухомості, тому він просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за зазначеною адресою.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні, обставини, викладені у позові, підтвердив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, про що, зокрема, свідчить повідомлення у друкованих засобах масової інформації, про причини неявки суд не сповістив, будь-яких заперечень з приводу позову не надав.
Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала за можливе їх задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд з'ясував такі фактичні обставини.
З 03 листопада 2003 рок) на підставі розпорядження ФКМ Миколаївської міської ради № 270-р гуртожиток по АДРЕСА_2 перебуває в комунальній власності територіальної громади м.Миколаєва та знаходиться на балансі комунального житлово- експлуатаційного підприємство № 24. До цього 05 вересня 2003 року відповідачу на підставі сумісних рішень адміністрації заводу «Миколаївський глиноземний завод» та профспілкового комітету на склад родини з двох осіб ( ОСОБА_2 та їй син ОСОБА_3 ) був виданий ордер за № 1958 на жилу площу у гуртожитку - кімнату АДРЕСА_3 , за яким позивачці була надана в користування вказана кімната (а.с.11).
На час розгляду справи за вказаною адресою зареєстрована лише відповідачка ОСОБА_2 (а.с.6).
Разом з тим відповідачка фактично не мешкає у спірній кімнаті з 2004 року (а.с.7).
Згідно довідки Корабельного районного відділу Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області від 15 грудня 2008 року відповідачка в розшуку не перебуває (а.с.10).
Як закріплює ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За правилами ч.І ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Одночасно ст.72 ЖК встановлює, що в судовому порядку особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.
За викладених обставин суд находить позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.208, 213-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Миколаєві, такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме - кімнатою АДРЕСА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановления ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І.Непша