Справа №478/2192/13-ц пров. №4-с/478/9/2020
про залишення скарги без руху
10.08.2020 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. розглянувши матеріали скарги Фермерського господарства «Агропром-Синтез» на дії державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), скасування постанови про призначення оцінки майна боржника та зобов'язання вчинити певні дії,
Боржник ФГ «Агропром-Синтез» в особі голови господарства Береки І.В. звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, у якій просить поновити пропущений строк на подання скарги; визнати протиправними дії державного виконавця щодо умисного не повідомлення сторони виконавчого провадження про призначення оцінки майна боржника по ВП №59700768 відповідною постановою та умисному не ознайомленні з оцінкою майна та позбавлення права внесення заперечень щодо визначеної вартості арештованого майна; скасувати постанову державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби по ВП №59700768 від 02.08.2019 року про призначення оцінки майна боржника; зобов'язати Казанківський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по ВП №59700768 від 02.08.2019 року відкликати заявку на реалізацію арештованого майна.
Відповідно до ч.1ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Вивчивши матеріали скарги, вважаю, що скарга подана з порушенням вимог ст.175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Розділ VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Проте, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження"такі скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК і ГПК та містити відомості, перелічені п.4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».
З аналізу актів ВСУ, ВССУ, ВГСУ слідує, що скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавців мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК і ГПК та містити відомості, перелічені п.4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді цих скарг, до цих скарг мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.
Таку позицію висловив ВСУ у своїй Постанові Пленуму «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 р. №14.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Так, за статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Вимоги до скарги визначені і статтею 175 ЦПК України.
Суд зауважує, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.
На підставі викладених норм, суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що при зверненні до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби вирішується питання стосовно дій або бездіяльності саме державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби.
За такого, скарга не відповідає вимогам ст.ст.175, 177, 447 ЦПК України, а саме скаржником не вказано всіх заінтересованих осіб - державного виконавця, сторін виконавчого провадження.
Крім цього, скаржнику необхідно зазначити реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивну частину) та зміст оскаржуваного рішення. Крім того, до скарги не додано копії оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищевикладене, скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. ст. 185, 447-449 ЦПК України,
Скаргу Фермерського господарства «Агропром-Синтез» на дії державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), скасування постанови про призначення оцінки майна боржника та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.
У разі невиконання ухвали суду і не усунення недоліків у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя