Справа № 487/2088/20
Провадження № 1-кс/487/4918/20
06.08.2020 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне Тарутинського району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого в Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України,-
03.08.2020 року слідчий ПЕршого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у проваджені Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, перебуває кримінальне провадження №42019161240000054 від 12.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до наказу начальника ГУНП в Одеській області № 129 о/с, працюючи на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, маючи спеціальне звання «старший сержант поліції», 09.06.2019 року, близько 20-30 год., під час забезпечення охорони публічного порядку на території Білгород-Дністровського району Одеської області у складі автопатруля ГРПП «Дон-153», на службовому транспортному засобі КепаиК Бапбего, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 , діючи всупереч вимогам ст.ст. 1, 2, 3, 7, 17, 23, 59?Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 21, 28, 29, ЗО Конституції України, ст. З Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, які супроводжувались застосуванням насильства і спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , за наступних обставин.
Так, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області (ГУНП) 129 о/с від 31.01.2018 старшого сержанта поліції ОСОБА_4 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.
Білгород-Дністровський ВП ГУНП в Одеській області є складовим підрозділом Національної поліції України, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ, правоохоронним органом, який здійснює правозастосовні та правоохоронні функції, а його працівники, які виконують вказані функції, працівниками правоохоронного органу.
Таким чином, на підставі ст. 364 КК України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» поліцейський сектору реагування патрульної поліції №2 Білгород- Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 був службовою особою правоохоронного органу.
Згідно до статей 8 і 19 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), Національна поліція України (далі - поліція) є центральним орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону до завдань поліції, окрім іншого, віднесено надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. З Закону).
Згідно до ст. 7 Закону окрім іншого принципами діяльності поліції є дотримання прав і свобод людини. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов'язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов'язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов'язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. У разі виявлення таких дій поліцейський зобов'язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних злочинів, вчинених поліцейськими. У діяльності поліції забороняються будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 17 Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ст. 59 Закону).
Відповідно до ст. 23 Закону поліція, відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Статтею 43 Закону передбачено, що поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 Закону поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Згідно до ч. 1 і 2 ст. 45 Закону поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом. Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
Так, загальні правила застосування поліцейськими спеціальних засобів визначенні у ч. З ст. 45 Закону та зводяться до наступного: 1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі; 2) гумові та пластикові кийки застосовуються для: а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об'єкт, що перебуває під охороною; б) затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору законній вимозі поліцейського; в) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень; 3) засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для: а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об'єкт, що перебуває під охороною; б) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень.
У відповідності до вимог Закону ОСОБА_4 прийняв присягу працівника Національної поліції України вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції, затвердженої наказом начальника Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області від 12.02.2019, на ОСОБА_4 було покладено наступні обов'язки: здійснення своєчасного реагування на всі звернення та повідомлення про вчинені кримінальні, адміністративні правопорушення або події; надання населенню всебічної допомоги; здійснення профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; у межах своєї компетенції, з метою охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічного правопорядку або припинення їх порушення, застосовують поліцейські превентивні заходи, визначенні статтями 31-41 Закону; надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їх життя чи здоров'я; складання у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснення, у визначених законах випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення; отримувати передбачену для особистого використання табельну (за необхідності - автоматичну) вогнепальну зброю, спеціальні засоби та екіпіровку, засоби зв'язку та індивідуального захисту, персонально відповідати за їх збереження.
До того ж, під час своєї службової діяльності поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 повинен знати та керуватися Конституцією України, законами України, Указами Президента України та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України та Національної поліції України, основними засадами державної політики у сфері діяльності поліції, правилами ділового етикету та професійної етики.
Так, згідно книги нарядів Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, 09.06.2019 з 08-00 год. до 20-00 год., поліцейський СРПП № 2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_4 (спеціальний жетон №0064052), поліцейський СРПП №2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області сержант поліції ОСОБА_11 (спеціальний жетон № 0064019) і помічник чергового СРПП №1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області сержант поліції ОСОБА_12 (спеціальний жетон № 0064036) несли службу з охорони публічного порядку у складі автопатруля групи реагування патрульної поліції «Дон-153», на службовому транспортному засобі Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 , на території Білгород-Дністровського району Одеської області. Старший наряду - сержант поліції ОСОБА_11
09.06.2019 близько 20-00 год. автопатруль ГРПП «Дон-153», у складі поліцейського СРПП № 2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_4 , поліцейського СРПП №2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_11 і помічника чергового СРПП №1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_13 , на автомобілі Renault Sandero д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 , слідував по автошляху Н-33 сполученням «Одеса-Монаші-Білгород-Дністровський», у напрямку міста Білгород-Дністровський.
У цей же день, близько 20-20 год. на автошляху Н-33 «Одеса-Монаші- Білгород-Дністровський» у напрямку м. Білгород-Дністровський (77 км + 800 м) автопатруль ГРПП «Дон - 153», у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_4 , сержантів поліції ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , рухаючись на службовому автомобілі Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 , за допомогою проблискових маячків зупинили автомобіль Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 (польська реєстрація) під керування ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , на правому узбіччі вказаної дороги, у зв'язку з порушенням ним вимог п. 14.6 г Правил дорожнього руху України - здійснення обгону на ділянці з обмеженою оглядовістю та недостатньою видимістю.
Після цього, до автомобіля Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 , з боку водійського місця, підійшли помічник чергового СРПП №1 Білгород- Дністровського ВП ГУНП в Одеській області сержант поліції ОСОБА_13 та поліцейський СРПП №2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області сержант поліції ОСОБА_11 і пред'явили усну вимогу водію ОСОБА_10 , надати водійське посвідчення і документи на транспортний засіб, повідомивши, що підставою зупинки є порушення останнім Правил дорожнього руху України під час здійснення обгону транспортного засобу «КАМАЗ».
У свою чергу, потерпілий ОСОБА_10 , не погоджуючись з твердженнями сержантів поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_11 просив надати йому підтверджуючі документи вчиненого ним адміністративного порушення (фото-, відео- фіксацію вчиненого адміністративного правопорушення).
У цей час, зі службового транспортного засобу Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 вийшов поліцейський СРПП № 2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_4 , який підійшов до автомобіля Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 , з боку водійського місця, який ще раз повідомив ОСОБА_10 про підстави його зупинки.
Одночасно із цим, пасажири транспортного засобу автомобіля Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , вийшли із вказаного транспортного засобу та підійшли до автомобіля Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 , з боку водійського місця, вступивши у діалог зі співробітниками Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, зокрема цікавилися причинами зупинки, а також виражали власну оцінку з приводу наявності у діях ОСОБА_10 складу адміністративного правопорушення, не погоджуючись з наявністю останнього.
Після цього, старший сержант поліції ОСОБА_4 запропонував потерпілому ОСОБА_10 переглянути відеозапис, на якому, за допомогою портативної відеокамери чорного кольору, марки JVC, встановленої в транспортному засобі Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 , зафіксоване порушення ним вимог п. 14.6 г Правил дорожнього руху України. На вказану пропозицію ОСОБА_10 погодився і пройшов до службового автомобіля, де переглянув відеозапис.
Після перегляду відеозапису, на якому зафіксований момент обгону водієм автомобіля Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_10 транспортного засобу «КАМАЗ», потерпілий ОСОБА_10 , не розуміючи у чому суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, про яке твердив старший сержант ОСОБА_4 поросив останнього повідомити, який саме пункт Правил дорожнього руху України він порушив. Вказану вимогу старший сержант ОСОБА_4 виконав, після чого повідомив ОСОБА_10 , який і надалі не погоджувався з твердженнями працівників поліції щодо вчиненого ним адміністративного правопорушення, що відносно нього буде складено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, та витребував у ОСОБА_10 посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 , що останній і зробив.
Надалі, старший сержант ОСОБА_4 , зайняв водійське місце у службовому автомобілі Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 , де почав складати постанову про вчинення ОСОБА_10 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У цей час, сержанти поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_11 знаходилися біля вказаного службового автомобіля з правого та лівого боків відповідно.
У цей час, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 намагалися з'ясувати причини складання вказаної постанови, вказуючи співробітникам поліції, зокрема старшому сержанту поліції ОСОБА_4 на безпідставність притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також на допущені ними порушення порядку складання постанови.
У процесі спілкування між старшим сержантом поліції ОСОБА_4 і потерпілим ОСОБА_14 відбувся словесний конфлікт, у результаті якого ОСОБА_4 почав погрожувати останньому затриманням і доставленням у Білгород-Дністровський ВП ГУНП в Одеській області. Після цього потерпілий ОСОБА_14 відійшов до передньої частини автомобіля Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 та сфотографував портативну відеокамеру чорного кольору, марки JVC, на яку було здійснено фіксацію можливого адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_10 .
Після цього, потерпілий ОСОБА_14 відійшов від автомобіля Renoult Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 , у бік транспортного засобу Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 та став неподалік його правої задньої частини. У цей час, ОСОБА_9 знаходився позаду автомобіля Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 на відстані двох метрів від службового транспортного засобу Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 , а ОСОБА_10 - біля водійського місця вказаного транспортного засобу, продовжував сперечатися з старшим сержантом поліції ОСОБА_4 , а також здійснював відеофіксацію дій співробітників Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області на свій мобільний телефон, у зв'язку з тим, що був переконаний у протиправності дій останніх.
У цей час у старшого сержанта поліції ОСОБА_4 виник злочинний умисел на перевищення службових повноважень шляхом застосування насильства та спеціальних засобів до вказаної особи.
Так, 09.06.2019 близько 20-30 год., перебуваючи на ділянці автошляху Н-33 «Одеса-Монаші-Білгород-Дністровський» (77 км + 800 м), реалізуючи свій злочинний умисел, достеменно знаючи про відсутність будь-яких фактичних і правових підстав застосування фізичної сили і спеціальних засобів до потерпілого ОСОБА_8 , старший сержант поліції ОСОБА_4 , взявши у шухляді передніх водійських дверцят службового автомобіля Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 , спеціальні засоби - гумовий кийок і балончик, споряджений речовинами сльозогінної та дратівної дії, вийшов з вказаного транспортного засобу та попрямував до ОСОБА_8 , який у цей час знаходився неподалік заднього лівого боку автомобіля Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 .
Підійшовши до ОСОБА_8 , старший сержант поліції ОСОБА_4 , безпідставно, явно перевищуючи владу та службові повноваження, діючи всупереч вимог Закону України «Про Національну поліцію» та посадової інструкції, застосував до ОСОБА_8 фізичну силу, завдавши йому однин удару гумовим кийком по лівому стегну, від чого останній похитнувся.
Розуміючи протиправність дій старшого сержанта поліції ОСОБА_4 та його фізичну перевагу, побоюючись за власне життя та здоров'я, потерпілий ОСОБА_8 почав тікати від нього у бік передньої частини автомобіля Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 , після чого перетнув автошлях Н-33 «Одеса-Монаші- Білгород-Дністровський» та побіг у напрямку польової дороги, що була за лівим узбіччям вказаного автошляху.
Старший сержант поліції ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на перевищення влади та службових повноважень шляхом застосування насильства та спеціальних засобів до потерпілого ОСОБА_8 , достеменно знаючи про відсутність будь-яких фактичних і правових підстав застосування фізичної сили та спеціальних засобів до нього, почав його переслідувати.
Після того, як потерпілий ОСОБА_8 , бігши по польовій дорозі, спіткнувся і впав на землю, його наздогнав старший сержант поліції ОСОБА_4 , який діючи умисно, явно перевищуючи свої службові повноваження, безпідставно застосував до ОСОБА_8 фізичну силу, завдавши йому декілька ударів гумовим кийком по спині та передпліччю. Одразу після вказаного, потерпілий ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність дій старшого сержанта поліції ОСОБА_4 та його фізичну перевагу, побоюючись за власне життя та здоров'я, ОСОБА_8 піднявся і втік від старшого сержанта поліції ОСОБА_4 . Таким чином, своїми умисними діями, які явно виходили за межі наданих йому службових повноважень, поліцейський СРПП № 2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_4 , спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синців поперекової ділянки зліва, лівого передпліччя, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта № 519 від 11.06.2020.
Не наздогнавши ОСОБА_8 , старший сержант поліції ОСОБА_4 почав йти у сторону службового транспортного засобу Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 .
У цей час, на його шляху опинився потерпілий ОСОБА_9 , який прохав старшого сержанта поліції ОСОБА_4 зупинитися і заспокоїтися. На вказане старший сержант поліції ОСОБА_4 лише обурився та у нього виник раптовий злочинний умисел на перевищення службових повноважень шляхом застосування насильства та спеціальних засобів до потерпілого ОСОБА_9 .
Так, 09.06.2019 близько 20-30 год. старший сержант поліції ОСОБА_4 , перебуваючи на автошляху Н-33 «Одеса-Монаші- Білгород-Дністровський» (77 км + 800 м), реалізуючи свій злочинний умисел, достеменно знаючи про відсутність будь-яких фактичних і правових підстав застосування фізичної сили та спеціальних засобів до ОСОБА_9 , безпідставно, явно перевищуючи свої службові повноваження, діючи всупереч вимог Закону України «Про Національну поліцію» та посадової інструкції, застосував до ОСОБА_9 фізичну силу, завдавши йому декілька ударів гумовим кийком по руках, від чого останній впав.
Після того як потерпілий ОСОБА_9 опинився на землі, старший сержант поліції ОСОБА_4 наніс йому не менше чотирьох ударів по різним частинам тіла, зокрема по спині, попереку та лівій нозі, а також застосував до останнього спеціальній засіб - балончик, споряджений речовинами сльозогінної та дратівної дії.
Таким чином, своїми умисними діями, які явно виходили за межі наданих йому службових повноважень, поліцейський СРПП №2 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_4 , спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синців, саден лівого плеча, правої сідниці, лівого стегна, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта № 520 від 11.06.2020.
Одразу після цього, старший сержант поліції ОСОБА_4 прослідував у напрямку потерплого ОСОБА_10 , який знаходився на лівому узбіччі автошляху Н-33 «Одеса-Монаші-Білгород-Дністровський» (77 км + 800 м). У цей момент у нього виник раптовий злочинний умисел на перевищення службових повноважень шляхом застосування спеціальних засобів до потерпілого ОСОБА_10 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, достеменно знаючи про відсутність будь-яких фактичних і правових підстав застосування спеціальних засобів до ОСОБА_10 , старший сержант поліції ОСОБА_4 безпідставно, явно перевищуючи свої службові повноваження, діючи всупереч вимог Закону України «Про Національну поліцію» та посадової інструкції, застосував до ОСОБА_10 спеціальні засоби поліцейського примусу - кайданки.
Після чого, старший сержант поліції ОСОБА_4 разом із невстановленим на даний час досудовим розслідуванням співробітником Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області посадив ОСОБА_10 до транспортного засобу Renault Sandero, д.н.з. спеціальний - синього кольору НОМЕР_1 . Водночас, інший невстановлений на даний час досудовим розслідуванням співробітник Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області сів за кермо автомобіля Ореl Zafira д.н.з. НОМЕР_2 , після чого обидва транспортні засоби залишили місце події. Приблизно через десять хвилин потерпілого ОСОБА_10 співробітники Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області відпустили та він повернувся на місце події на власному автомобілі, за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..
26.06.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, а тако ж болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого.
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, який по ступеню тяжкості відноситься до тяжких злочинів, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які неможливо запобігти шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив про його задоволення.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те що підозра пред'явлена його підзахисному є необґрунтованою.
Клопотання про обрання запобіжного заходу складено слідчим 18.06.2020 року, тоб-то до пред'явлення ОСОБА_4 підозри та набрання ним процесуального статусу підозрюваного.
Зазначив про відсутність належних та допустимих доказів, як на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчинені вказаного кримінального правопорушення (злочину), так і на підтвердження наявності ризиків, на існування яких посилається прокурор у клопотанні.
Одночасно, враховуючи дані про особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, тобто має соціально сталі зв'язки, за місцем проходження служби та проживання характеризується позитивно, просив обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що 12.06.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420191612400000054 внесено відомості за заявою ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.
26.06.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
- Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України підтверджується: заявою ОСОБА_9 , ОСОБА_8 від 12.06.2020 року про скоєне кримінальне правопорушення співробітниками правоохоронного органу; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ; Висновком службового розслідування від 27.06.2019 року.
Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 , та провокацію злочинку зі сторони працівників правоохоронних органів, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин».
Щодо посилання сторони захисту на ту обставину, що клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу складено слідчим до пред'явлення підозри, слідчий суддя виходит з того, що, вказане клопотання було погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 31.07.2020 року, вручено ОСОБА_4 05.08.2020 року, таким чином, дата складання клопотання 18.06.2020 року є опискою.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого у сфері службової діяльності, за яке передбачено покарання на строк до восьми років позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, у тому числі за межами країни чи на непідконтрольній на даний час Україні території.
Незаконно вплинути на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою їх схилити до дачі завідомо неправдивих показів, що його виправдовують, чим може перешкоджати встановленню істини у провадженні.
При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, щодо недоведеності зі сторони слідчого та прокурора наявність ризиків передбачених п. п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Одночасно, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не доведено неможливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, які гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.
З урахуванням встановлених обставин, даних про особу підозрюваного, той факт, що ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проходження служби та проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьків пенсійного віку, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти зазначеним ризикам, можливо шляхом обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 193, 194, 196,309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, запобіжний захід - особисте зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд в залежності від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання, роботи;
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді в частині покладення на ОСОБА_4 обов'язків діє у межах строку досудового розслідування до 26.08.2020 року
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1