Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/283/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
04.08.2020 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому Кіровоградської області, апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 липня 2020 року.
Цією ухвалою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бистрик Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, розлученого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, до 28.08.2020 р., з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.07.2020 щодо ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, до 28.08.2020, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про що 30.06.2020 йому повідомлено про підозру.
Проте, прокурор не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам визначеним у клопотанні. Твердження стосовно того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, не є обов'язковою вимогою для суду щодо обов'язкового застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчим чи прокурором не надано доказів на підтвердження того, що перебуваючи під домашнім арештом, підозрюваний буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки чи вчинить інше кримінальне правопорушення.
Також, при обранні запобіжного заходу слідчим суддєю враховано, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце реєстрації та проживання, згідно свідоцтва про народження є батьком дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , за не спростованих тверджень підозрюваного неофіційно працевлаштований, проживає разом з батьками та братом, вказане свідчить про наявність сталих соціальних зв'язків.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції прокурор ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу у якій просить скасуватиухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.07.2020 та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 у межах строку досудового розслідування.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 зник з місця скоєння кримінального правопорушення, не викликавши швидкої допомоги потерпілому. Соціальний статус особи щодо наявності дітей, роботи у м. Кропивницькому та сталих соціальних зв'язків підтверджується лише словами підозрюваного. Вказане свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, і особа може покинути межі м. Кропивницького з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Підозрюваний ОСОБА_7 нехтує загальноприйнятими нормами моралі і може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки кримінальне правопорушення вчинене в громадському місці та у світлу пору доби.
Зазначає, що ОСОБА_7 може впливати на свідків і потерпілого з метою зміни ними показань, враховуючи те, що у даному кримінальному провадженні встановлюється коло очевидців та свідків, а пояснення підозрюваного досить різняться з версією слідства та зібраними матеріалами кримінального провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_7 та захисника-адвоката ОСОБА_8 , в його інтересах, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Перевіркою матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні слідчого Кропивницького відділу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12020120020004264 від 28 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
30.06.2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .
Причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину підтверджується протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколом допиту неповнолітнього свідка, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту підозрюваного, згідно до якого останній підтвердив факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілому за допомогою предмету зовні схожого на ніж.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. З вказаним висновком слідчого судді місцевого суду погоджується і колегія суддів.
Враховуючи обставини справи колегія суддів вважає, що застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є необхідним та не відповідатиме вимозі пропорційності втручання у право на свободу та особисту недоторканість.
Разом з цим, особисте зобов'язання не може бути застосоване до підозрюваного, оскільки даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 є тяжким.
Особиста порука, не може бути застосована до підозрюваного, так як осіб які б могли взяти ОСОБА_7 на поруки не встановлено.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 є тяжким, санкцією вказаної статті передбачено позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце реєстрації та проживання, згідно свідоцтва про народження є батьком дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , неофіційно працевлаштований, проживає разом з батьками та братом, що свідчить про наявність сталих соціальних зв'язків.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду про те, що належна поведінка підозрюваного на досудовому слідстві може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів передбачених ст. 177 КПК України, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів переконана у достатності обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як доведені під час розгляду клопотання обставини, дають підстави суду вважати, що застосування домашнього арешту зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Твердження наведенні в апеляційній скарзі відносно того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, не є безумовною підставою для обов'язкового застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Інших переконливих доводів щодо незаконності рішення слідчого судді в апеляційній скарзі не наведено та не надано під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо ОСОБА_7 , оскільки при розгляді клопотання не доведені обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
За таких обставин апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 липня 2020 року, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, до 28.08.2020 р., з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4