Провадження № 22-ц/803/5504/20 Справа № 200/631/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Женеску Е. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
11 серпня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.,
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,
за участю секретаря Заворотного К.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2019 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування,-
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2019 року заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 жовтня 2016 року у справі № 200/631/16-ц, а саме скасовано арешт, накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.177).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 03 червня 2019 року скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування та просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 16 жовтня 2001 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 2, 8).
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2016 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 44, 45).
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування відмовлено (а.с. 134-137).
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2018 року залишено без змін (а.с.168-171).
04 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні його позовних вимог про визнання недійсним договору дарування спірної квартири, а тому наразі немає потреби у забезпечення позову (а.с.174).
Згідно ч.1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз"яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
У даній цивільній справі Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення від 07 березня 2018 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування.
Вказане рішення суду постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року залишено без змін.
Таким чином, з огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про скасування заходів забезпечення позову у справі, що були вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 жовтня 2016 року.
Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами процесуального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що права відповідача ОСОБА_2 не порушені вжитими заходами забезпечення позову, вона не є власником квартири, а тому необгрунтовано звернулася до суду із заявою про скасування таких заходів, є безпідставними з урахуванням предмету та підстав спору у даній справі.
Доводи апеляцйної скарги про порушення судом норм процесуального права є неогрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків ухвали суду та не спростовують її правильність.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2019 року про скасування заходів забезпечення позову залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2019 року про скасування заходів забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді