Провадження № 11-кп/803/2667/20 Справа № 214/5779/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
10 серпня 2020 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 при вирішенні питання відповідно до вимог ст. 398 КПК України про відкриття провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року, -
встановила:
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 115 КК України, про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Не погоджуючись з цим рішенням, адвокат в інтересах обвинуваченого подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу про задоволення його клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на обвинуваченого низки обов'язків.
Перевіривши зміст апеляційної скарги та вивчивши наявні матеріали, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката в інтересах обвинуваченого слід відмовити, виходячи з наступного.
В ході підготовки до розгляду апеляційної скарги встановлено, що адвокат в інтересах обвинуваченого звернувся з клопотанням до суду першої інстанції про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладенням на нього низки обов'язків.
За наслідками розгляду клопотання судом першої інстанції постановлено ухвалу, на яку захисником в інтересах обвинуваченого подану апеляційну скаргу.
Отже, вищенаведене свідчить про те, що захисник в інтересах підозрюваного подав клопотання місцевому суду про зміну запобіжного заходу в порядку статті 201 КПК України.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Поряд з цим, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 р. положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження стороною захисту ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визнано таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним.
Відповідно до ст. 201 КПК України, обвинувачений до якого застосовано запобіжний захід та його захисник мають право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Проаналізувавши норми закону вважаю за необхідне вказати на те, що до ухвал, які не підлягають окремому оскарженню відноситься і ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, постановлена в порядку ст. 201 КПК України, на яку захисник приніс апеляційну скаргу.
Процедура перегляду судових рішень регламентована Розділом V КПК України, та встановлює розумні обмеження щодо оскарження певної категорії судових рішень. Такої ж позиції притримується Конституційний Суд України, відповідно до якої обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий пп. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009). Про те, що доступ до правосуддя не є абсолютним вказується у практиці Європейського суду з прав людини і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури.
Така сама позиція висловлена і у висновках стосовно подібних правовідносин, викладених Верховним Судом у своїх рішеннях (справа № 494/6/18, провадження № 51 - 9701 км 18 від 04 квітня 2019 року), (справа № 320/3913/18-к, провадження № 51-1717 ск 19 від 11 квітня 2019 року), (справа № 757/71834/17-к, провадження № 51-2489 ск 19 від 22 травня 2019 року), (справа № 227/1325/18, провадження №: 51-7724 км18 від 14 березня 2019 року), а згідно ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів ”висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала суду першої інстанції стосується безпосередньо відмови у задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, тобто рішення, за яким становище особи не змінилося, що могло бути підставою для оскарження рішення суду стороною захисту, то така ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає, а тому у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах обвинуваченого на необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України, -
постановила:
У відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2