Провадження № 22-ц/803/3679/20 Справа № 186/1708/19 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
про повернення апеляційної скарги як не поданої
10 серпня 2020 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Городнича В.С., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту перебування на утриманні, -
06 січня 2020 року апелянт звернулась із апеляційною скаргою на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2019 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху для сплати судового збору та уточнення прохальної частини апеляційної скарги.
06 березня 2020 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020 року було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2019 року та апеляційну скаргу було залишено без руху для усунення недоліків.
Недоліки необхідно було усунути протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Проте, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року, розділ XII "Прикінцеві положення" ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX, у новій редакції викладено п 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Згідно внесених змін до Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон опубліковано 16.07.2020 року та набрав чинності 17.07.2020 року.
Таким чином, строки, які були продовжені попереднім законом, закінчуються так само автоматично, як і продовжилися - через 20 днів після набрання чинності нинішнім Законом. Оскільки Закон набирає чинність 17 липня та з огляду на правило про те, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, строки, продовжені під час карантину, закінчуються 06 серпня 2020 року.
Також, процесуальні строки, які під час карантину продовжувалися автоматично незалежно від волі сторін, на сьогодні поновлюються або продовжуються судом лише за заявою сторін і за наявності підстав. Щоб поновити строк, причини його пропуску мають бути поважними та зумовленими обмеженнями, впровадженими через карантин.
Як вбачається, 03.02.2020 року копію вищезазначеної ухвали було направлено на адресу апелянта ( а.с.49,53,54).
Однак, на адресу апеляційного суду надійшов конверт від апелянта із позначкою "За закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї), особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з відміткою про причини невручення.
Отже, відсутність апелянта за адресою, вказаною в його апеляційній скарзі, неотримання поштового відправлення, слід розцінювати як належне повідомлення про залишення заяви без руху.
Виходячи з того, що Дніпровським апеляційним судом вичерпані всі можливості щодо направлення та повідомлення апелянта про ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення недоліків, а також беручи до уваги, що апелнт Романюк Г.І. не цікавиться рухом поданої ним апеляційної скарги та ігнорує повідомлення суду, є всі підстави для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її особі, яка її подала.
Суд розцінює поведінку апелянта, який ні разу не поцікавився поданою ним апеляційною скаргою, як недобросовісне виконання обов'язків учасника процесу.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Таким чином, враховуючи те, що без усунення вказаних недоліків суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження та виходячи з вимог ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційну скаргу слід визнати неподаною і повернути.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Тож, керуючись положеннями ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2019 року - вважати неподаною і повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя В.С. Городнича