Справа № 158/3170/18 Провадження №22-ц/802/898/20 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В.
Категорія:60 Доповідач: Карпук А. К.
11 серпня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карпук А. К., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 , на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Луцької районної державної нотаріальної контори про скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом,
29 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області в інтересах ОСОБА_3 з позовом про скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 січня 2019 року постановлено матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Луцької районної державної нотаріальної контори про скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій та про зобов'язання вчинити певні дії направити за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1., ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу.
Проте, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не може бути відкрито, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу (ч. 2 ст. 60 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом щодо спадкування, тому дана цивільна справа відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України не відноситься до категорії малозначних справ.
У п. 18 розділу XІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Відповідно до пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України у редакції Закону України від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України» представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
У ст. 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Таким чином, з 1 січня 2018 року представництво у суді апеляційної інстанції у справах, провадження у яких розпочате після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами.
Даний позов поданий до суду 29 грудня 2018 року, справа не відноситься до категорії малозначних, тому представництво інтересів ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції має здійснюватися адвокатами, або сторона може приймати участь особисто (самопредставництво).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 62 ЦПК України документами, що посвідчують повноваження адвоката як представника, можуть бути: довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
У поданій апеляційній скарзі містяться два підписи - ОСОБА_1 та невідомої особи.
До апеляційної скарги долучено посвідчену за місцем проживання довіреність ОСОБА_3 на представництво її інтересів ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі не зазначено, що другий із підписів належить ОСОБА_2 .
Матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_1., який підписав від імені ОСОБА_3 апеляційну скаргу, є адвокатом.
В Єдиному реєстрі адвокатів України відомості про те, що ОСОБА_1 має статус адвоката, відсутні.
Також відсутні відомості про те, що адвокатом є і ОСОБА_2 яка зазначена в апеляційній скарзі особою, яка подає апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оскільки апеляційна скарга підписана ОСОБА_1 , яким не надано доказів на підтвердження того, що він має статус адвоката чи законного представника позивача, а також підписана невідомою особою, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга подана особами, які не мають права її підписувати, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявникам.
Керуючись п. 1 ч. 5 ст. 357, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 , на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Луцької районної державної нотаріальної контори про скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом, повернути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня її складення.
Суддя