Справа № 761/23152/20
Провадження № 3/761/5953/2020
03 серпня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ номер 336311 від 17 липня 2020 року.
Як вбачається із вказаного протоколу, 17 липня 2020 року о 12 год. 20 хв., за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, 1, громадянка ОСОБА_1 порушила розпорядження керівника з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій №58 від 22 червня 2020 року, що проявилось у роботі без засобів індивідуального захисту, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до с. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до п.2 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, в тому числі, питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Такими нормативними актами, є Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та інші.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Судом встановлено, що протокол серії ВАБ номер 336311 від 17 липня 2020 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі відсутні посилання на конкретні пункти, абзаци нормативно-правового акту, що порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім цього при складання вказаного протоколу та направленні матеріалів адміністративної справи до суду не них не додано копії розпорядження №58 від 22 червня 2020 року. Відомості з якого часу вказане розпорядження було оприлюднене, і відповідно набрало чинності, а також чи воно було чинне на час складання протоколу, не надано.
Нормами КупАП не передбачено компетенцію суду щодо зміни суті правопорушення, його редагування, збору доказів тощо. Такі дії порушили би принцип рівності сторін та фактично свідчили б про прийняття судом сторони обвинувачення, що є неприпустимим.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проаналізувавши надані докази, суддя дійшов висновку, що взагалі не доведено факту роботи без засобів індивідуального захисту, наприклад відсутні фіскальні чеки, які б підтверджували факт порушення карантину, показання свідків, яким особа надавала певні послуги або реалізовувала товар, додане фото із зображенням особи жіночої статі молодого віку на фоні стійки із пляшками є розмитим та не дає можливості встановити вказану особу за наданим фотознімком.
Відповідно до письмового пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вона на момент підходу працівників поліції зняла використану маску та хотіла поміняти її на іншу маску.
Крім цього на підтвердження обставин вчинення вказаного адміністративного правопорушення суду надано рапорт. Однак рапорт не є процесуальним джерелом доказів, тому суд не може обґрунтовувати свої висновки на його основі.
Отже матеріали про адміністративне правопорушення не містять спростування тверджень ОСОБА_1 , що вона працювала без засобів індивідуального захисту.
Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Малофєєва проти Росії", серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на викладене, враховуючи що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та зважаючи на те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.8, 27, 34, 35, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
постановив:
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя: