Кримінальне провадження №1-кс/760/5421/20
Справа № 760/16220/20
10 серпня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100090004449 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України,-
Заявник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » звернувся до слідчого судді із клдопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, які становлять банківську таємницю, мотивуючи його тим, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100090004449 від 10.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України (2001 року).
31 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було укладено договір поставки №31/07-1 (надалі - Договір).
За твердженням адвоката, на виконання умов Договору, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » поставило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » товар на загальну суму 1 698 000,11 гри, (один мільйон шістсот дев'яносто вісім тисячі гри. 11 кой.).
Як зазначає в клопотанні адвокат, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » свої зобов'язання за Договором не виконало та оплатило вартість товару лише частково, в результаті чого у нього виник та існує борг у розмірі 1 522 000, 37 грн. (один мільйон п'ятсот двадцять дві тисячі грн. 37 коп.).
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 , як директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » був уповноваженою особою на отримання Товару, адвокат в своєму клопотанні стверджує, що ОСОБА_4 , як одноособовий власник та директор ТОВ , реалізуючи свій злочинний план щодо заволодіння майном (товаром) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ухилення від сплати вартості отриманого Товару, маючи риси лідера, будучи обізнаним із особливостями законодавчого регулювання господарських відносин, що помічено за ним на неодноразово проведених з ним переговорів, переслідуючи мотиви протиправного збагачення, організував злочинну групу (на переговори він приїжджав з іншими особами), тобто створив стійке об'єднання групи осіб, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи для спільного заняття злочинною діяльністю корисливого спрямування, шляхом шахрайського заволодіння грошовими коштами суб'єктів підприємницької діяльності на тривалий період.
На думку заявника, загальний план злочинної діяльності, на переконання заявника, полягав у заволодінні чужим майном, а також грошовими коштами, отриманими в якості оплати за реалізований третім особам товар, під виглядом господарсько-правових відносин, без намірів на виконання відповідних угод, шляхом обману та зловживання довірою із використанням підконтрольного ОСОБА_4 підприємства.
В клопотанні заявник зазначає, що ОСОБА_4 є організатором та керівником злочинної групи, який розробив детальний план та механізм вчинення злочинів.
Продовжуючи свою думку, заявник зазначає, що розроблений ОСОБА_4 механізм вчинення злочину передбачав використання створеного ним суб'єкта господарювання (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») для отримання протиправного прибутку, шляхом використання цивільно-правових суспільних відносин для введення в оману суб'єктів господарювання, під час укладання договорів поставки чи купівлі-продажу, щодо наявності в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » грошових коштів, за привабливої вартості товару, створення у потенційного потерпілого впевненості щодо вигідності укладення цивільно-правової угоди та необхідності термінової передачі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » товару.
З метою унеможливлення повернення коштів потерпілим, згідно розробленого плану, гроші, що надходили ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від реалізації поставлених ТМЦ, ймовірно відразу знімались готівкою під виглядом закупівлі товару та привласнювались, перераховувались на господарські витрати, оплачувались за послуги банку, здійснювалось надання зворотної фінансової допомоги на рахунки інших підконтрольних ОСОБА_4 підприємств, на його рахунок ФОП та інших осіб. Кошти, отримані злочинним шляхом, ОСОБА_4 витрачав на власні потреби.
Дії ОСОБА_4 характеризуються корисливою направленістю, його наміром щодо отримання наживи шляхом вчинення шахрайства, мобільністю, наявністю матеріальної бази: офіційно зареєстрованих товариств з обмеженою відповідальністю, відкритих рахунків у банківських установах, офісного приміщення, комп'ютерної техніки із доступом до мережі «Інтернет», автотранспорту, засобів зв'язку; своєю стійкістю, чіткою розробкою планів вчинення злочинів, детальною підготовкою до вчинення злочинів, розподілом ролей між співучасниками, загальними правилами поведінки, а в кінцевому результаті - раніше обумовленим розподілом незаконного доходу.
Підсумовуючи опис діянь ОСОБА_4 , які на думку заявника, він вчинив в супереч інтересам його клієнта, авдвокат стверджує, що після отримання його підприємством товару, ОСОБА_4 продовжує вводити потерпілих в оману, запевняючи їх щодо обов'язковості в подальшому виконання умов договору з боку того чи іншого підконтрольного підприємства, оголошуючи ту чи іншу версію непередбачених обставин, які є причиною не повернення грошових коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кримінального процесуального кодексу України, у клопотанні про тимчасовий доступ зазначаються:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Виходячи із змісту клопотання, слідчий суддя встановив, що всі події, про які зазначає в ньому заявник, є його особистою думкою, яка не підтверджена жодним доказом. Зазначаючи обставини кримінального правопорушення, заявник викладає своє власне бачення ситуації та вважає, що в діях ОСОБА_4 наявний саме склад кримінального правопорушення, а не порушення договірних відносин.
Слідчий суддя не вважає, що твердження, викладені заявником в клопотанні є обставинами кримінального правопорушення в розумінні вимог норм Кримінального процесуального кодексу України. Так, згадані обставини жодним органом досудового розслідування не встановлювалися, доказами не підтверджуються (заявник не надав слідчому судді будь-якого доказу, що б підтверджували його міркування). Підозра в даному кримінальному провадженні також не пред'являлась. А тому всі ці обставини є особистою суб'єктивною думкою заявника та можуть бути підставою для отримання тимчасового доступу до документів, що становлять банківську таємницю.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, всупереч вимогам п.2 ч.2 ст. 160 Кримінального процесуального кодексу України, в змісті клопотання відсутня.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Разом з тим, будь-які доводи щодо неможливості іншими способами довести зазначені обставини, в змісті клопотання відсутні.
Виходячи із зазначеного, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1