Справа №760/16031/20
Провадження №1-кс/760/5587/20
10 серпня 2020 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву про самовідвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 у справі №760/16031/20 (провадженні №1-кс/760/5351/20), -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява про самовідвід слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 у справі №760/16031/20 (провадженні №1-кс/760/5351/20).
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 подав заяву про самовідвід із тих підстав, що наказом голови Солом'янського районного суду м. Києва №58-в від 2 червня 2020 р. йому була надана основна щорічна оплачувана відпустка тривалістю 29 календарних днів з 27 червня 2020 р по 26 липня 2020 р. включно.
22 липня 2020 р, наказом в.о. голови Солом'янського районного суду м. Києва він був відкликаний із відпустки без його згоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 15 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну повноважень судді, а також в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Також, зазначає, що така ж сама норма міститься і в ч. 3 ст. 35 КПК України, яка також встановлює, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує перебування суддів у відпустці.
Суддя вважає, що законом не передбачено будь-яких підстав для примусового відкликання судді із відпустки без його згоди з метою участі в розподілі певної справи.
Більш того, відповідно до ст. 79 КЗпП України і ст. 12 Закону України «Про відпустки», відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством.
Вважає, що його відкликання із відпустки є безпідставним та не ґрунтується на нормах законодавства, він не мав права брати участь у розподілі вищезазначеної справи, а тому він здійснений із порушенням вимог закону.
В зв'язку з зазначеним, оскільки справа передана слідчому судді з порушенням встановленого порядку автоматичного розподілу справ, слідчий суддя ОСОБА_3 заявив собі самовідвід.
У судове засідання сторони не з'явилась, які були повідомлені про розгляд належним чином, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Дослідивши заяву про самовідвід та додані до неї матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а тому наявні підстави для розгляду заяви про відвід по суті.
Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) слідчого судді.
Частиною 1 статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні якщо за наявності інших обставин, які викликають сумнів в його неупередженості.
Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Так, слідчим суддею ОСОБА_3 вказано, що клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів передано з порушенням встановленого порядку автоматичного розподілу справи.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Вивчивши заяву про самовідвід, суд вважає, що в заяві не наведено обставин, які б виключали участь слідчого судді ОСОБА_3 , в розгляді клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, поданого адвокатом ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019100090010520 від 20.10.2019р.
Щодо незаконності відклику із відпустки без згоди судді ОСОБА_3 , то це лише його суб'єктивна думка, даних про скасування наказу в.о. голови Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 р., чи звернення з заявою про його скасування, у суду не має.
Крім того, відповідно до інформації, яка міститься в автоматизованій системі документообігу суду, 22.07.2020 року суддею ОСОБА_3 , особисто було подано заяву на ім'я в.о. голови суду Солом'янського районного суду м. Києва, про його відклик з відпустки.
Зважаючи на вищезазначені положення закону та наведені судом обставини, суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду справи №760/16031/20 (провадженні №1-кс/760/5351/20).
Керуючись статтями 75-77, 80, 81 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід у справі №760/16031/20 (провадженні №1-кс/760/5351/20).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1