печерський районний суд міста києва
Справа № 757/63712/19-ц
"19" травня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар Шевченко Т.В.,
учасники справи:
стягувач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»
боржник ОСОБА_1
приватний виконавець Миколаївського виконавчого округу Куліченко Дмитро Олександрович
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання приватного виконавця Миколаївського виконавчого округу Куліченка Дмитра Олександровича про закриття провадження у справі,
До суду надійшло клопотання приватного виконавця Миколаївського виконавчого округу Куліченка Д.О. про закриття провадження у справі, оскільки виконавче провадження № 57476849, у якому боржником подана скарга на закінчене на підставі ухвали суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
До судового засідання учасники справи не з'явились. Тому, суд розглянув вказане клопотання у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у закритті провадження, виходячи з такого.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Враховуючи, що позицію боржника ОСОБА_1 щодо того, що він наполягає на розгляді скарги на дії приватного виконавця, незважаючи на те, що виконавче провадження закінчене, та оскаржує вчинення державним виконавцем дій у незаконно відкритому виконавчому провадженні, тобто є невизначеність у правах і обов'язках сторін, то підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі немає.
Враховуючи наведене, а також положення ч. 9 ст. 10 ЦПК України дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання приватного виконавця.
На підставі викладеного та керуючись ст. 255, 257, 10 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання приватного виконавця Миколаївського виконавчого округу Куліченка Дмитра Олександровича про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Батрин