печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22292/20-к
06 серпня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участі адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах потерпілої ОСОБА_6 на постанову про закриття кримінального провадження,
29.05.2020року адвокат ОСОБА_4 , що діє в інтересах потерпілої ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, на постанову прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 18.05.2020 року про закриття кримінального провадження №12017100050000909 від 31.01.2017року щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, після повідомлення останньому про підозру, а також у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаних кримінальних правопорушень.
В обґрунтування скарги зазначає, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, протиправною, незаконною та такою, що грубо порушує право потерпілої на справедливий судовий розгляд і не відповідає завданням кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав вимоги скарги з викладених в ній підстав, просив скаргу задовольнити, скасувати постанову про закриття кримінального провадження та зобов'язати органи слідства продовжити виконання вимог ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та направити його для розгляду до суду.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні сплинув та встановлена відсутність в діях ОСОБА_8 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України, вважає постанову законною та просив відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_4 , заперечення прокурора ОСОБА_5 , вивчивши в нарадчій кімнаті скаргу та додані до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження №42017000000002470 приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним,його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою та у строки, встановлені КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні Головного слідчого управлінням Національної поліції України, а в подальшому в провадженні слідчих Державного бюро розслідувань, перебували матеріали кримінального провадження №12017100050000909, відомості про яке внесені до ЄРДР 31.01.2017 року за фактами незаконного заволодіння транспортним засобом, хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України.
06.08.2019року на підставі зібраних доказів та в порядку ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України.
18.05.2020 року прокурором третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12017100050000909 від 31.01.2017року щодо підозрюваного ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення останньому про підозру, а також у зв'язку з відсутністю у його діях складу вказаних кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки прокурором доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Разом з цим, прокурором при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, після зібрання, вивчення та оцінки зібраних доказів, які були визнані прокурором достатніми для складання обвинувального акту, сторонам провадження 13.08.2019року орган досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України повідомив про завершення досудового розслідування та надав доступ до матеріалів кримінального провадження №12017100050000909.
Таким чином, приймаючи рішення про відкриття матеріалів кримінального провадження сторонам кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, сторона обвинувачення визнала той факт, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту.
Однак, під час виконання сторонами кримінального провадження вимог ст. 290 КПК України, 01.11.2019 року прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державною обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Україні Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12017100050000909 від 31.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 290, 291 КПК України передбачено певну процедуру та етапи досудового розслідування на стадії його закінчення, а саме: прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надає доступ до матеріалів досудового розслідування; після ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження, сторона обвинувачення складає обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та направляє їх для розгляду до суду. Будь-якого іншого порядку на стадії завершення досудового розслідування нормами КПК України не передбачено, в тому числі, щодо відновлення досудового розслідування та закриття кримінального провадження на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_10 від 27.04.2020року скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 задоволено, постанову про закриття кримінального провадження № 12017100050000909 скасовано у зв'язку з тим, що прокурором не було зазначено на підставі яких нових доказів та обставин досудового розслідування, здобутих належним шляхом, які після виконання вимог ст.283, 290 КПК України та відновлення досудового розслідування 01.11.2019року, явились підставою для закриття кримінального провадження. Крім того, слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування на підставі одного й того ж обсягу доказів прийнято різні процесуальні рішення, а тому вважає недотриманими при винесенні оскаржуваної постанови вимоги ст. 2, 284 КПК України.
Проаналізувавши постанову про закриття кримінального провадження від 18.05.2020року, надані матеріали кримінального провадження № 12017100050000909 встановлено, що в матеріалах відсутні будь-які докази, які б спростовували винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України. Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 в черговий раз послався на ті ж самі мотиви й аргументи, які зазначені у постанові про закриття кримінального провадження від 01.11.2019року.
У судовому засіданні прокурором також не надано жодних нових доказів невинуватості ОСОБА_7 та не зазначено будь-яких нових обставин досудового розслідування, здобутих після відновлення кримінального провадження (27.04.2020р.) на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.2, 10 ч.1, абз.3 ч.4, абз.2 ч.6 ст. 284 КПК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення ОСОБА_7 про підозру, а також у зв'язку з відсутністю у його діях складу вказаних кримінальних правопорушень на стадії відкриття матеріалів іншій стороні (ст. 290 КПК України).
18.05.2020року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , приймаючи рішення про закриття кримінального провадження не виконав ухвалу від 27.04.2020року (справа №757/65835/19-к), не забезпечив проведення повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надавши їм належної правової оцінки, у тому числі й діям ОСОБА_7 при скоєнні ним злочинів, в яких він підозрюється у кримінальному провадженні, що мали місце 25.06.2014року в м.Києві щодо незаконного заволодіння транспортним засобом та 31.12.2016року в с. Хлепча, щодо скоєння хуліганства, без жодних правових підстав не забезпечивши завершення вимог ст. 290 КПК України, в черговий раз виніс постанову про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з оскаржуваної постанови прокурора відділу Офісу Генерального прокурора від 18.05.2020року, рішення про закриття кримінального провадження прийнято з грубими порушеннями кримінально-процесуального законодавства, не містить посилань на ті докази, які б спростовували обставини, зазначені в повідомленні ОСОБА_7 про підозру.
Так в постанові про закриття кримінального провадження не конкретно зазначено, які саме покази (дата їх надання) та яких саме працівників правоохоронних органів щодо визнання ОСОБА_7 наміру заволодіти транспортним засобом є недопустимими доказами.
Також прокурор, в постанові про закриття кримінального провадження, посилається на покази потерпілої ОСОБА_6 щодо укладання договору оренди автомобіля поміж нею та ОСОБА_7 та на те, що суб'єктом злочину, передбаченого ст. 289 КК України не можна визнавати осіб, які є співвласниками або законними користувачами транспортного засобу.
Разом з тим, в постанові про закриття кримінального провадження не зазначено, які саме інші слідчі та процесуальні дії проводилися під час досудового розслідування після внесення відомостей до ЄРДР, які були достатніми для повідомлення ОСОБА_7 про підозру за ч.1 ст. 289 КК України та які в подальшому, на думку прокурора, стали недостатніми для наявності складу кримінального правопорушення висунутої підозри.
Також з постанови про закриття кримінального провадження не вбачається, чи допитувався ОСОБА_7 під час досудового розслідування по вказаним обставинам та які він давав покази.
А тому висновки прокурора про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України є передчасним.
Таким чином, з постанови про закриття кримінального провадження не вбачається, які саме обставини були встановлені після повідомлення сторін про завершення досудового розслідування та які стали підставою для закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 286 КК України під час виконання вимог ст. 290 КПК України.
Вказані обставини не наведені у постанові також і в частині закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 296 КПК України, що дає підстави вважати висновок прокурора про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України також передчасним.
Окрім того, прокурор в постанові про закриття кримінального провадження посилається на закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження та матеріалів кримінального провадження 14.11.2018року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.
15.04.2019року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_11 до дев'яти місяців, тобто до 14.08.2019року.
06.08.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України.
13.08.2019року сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження з матеріалами кримінального провадження був ознайомлений лише представник потерпілого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_13 .
Ні підозрюваний ОСОБА_14 , ні його захисник, ні потерпіла ОСОБА_6 з матеріалами кримінального провадження ознайомлені не були, клопотання про встановлення строків для ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження було відкликано з Печерського районного суду м. Києва Генеральною прокуратурою України, тобто вимоги ст. 290 КПК України органом досудового розслідування не виконані.
Таким чином, слідчий суддя не може вважати, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017100050000909 закінчився на час прийняття постанови та є безумовні підстави для закриття кримінального провадження, оскільки не виконані вимоги ст. 290 КПК України, а строк доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не рахується у строк досудового розслідування.
Враховуючи вищевказані обставини, приходжу до висновку, що прокурором не в повній мірі виконано вимоги ст. 9 КПК України щодо зобов'язання всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку що при закритті кримінального провадження слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, постанова про закриття кримінального провадження належно не вмотивована та не відповідає вимогам ст.110 КПК України, а тому підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження до Офісу Генерального прокурора для усунення вказаних вище недоліків та після їх усунення прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 18.05.2020року про закриття кримінального провадження №12017100050000909 від 31.01.2017року, щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, після повідомлення останньому про підозру, а також у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаних кримінальних правопорушень.
Матеріали кримінального провадження №12017100050000909 від 31.01.2017року, повернути до Офісу Генерального прокурора для усунення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1