11.08.2020 Справа № 756/9384/20
Справа № 756/9384/20
№ 1-кс/756/1569/20
11 серпня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100050004535 від 29.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України,-
Слідча Оболонського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_3 звернулась до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, при цьому подали до суду заяви, в яких просили про розгляд клопотання за їх відсутності.
Дослідивши клопотання та матеріали до нього, слідчий суддя встановив наступне.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 28.07.2020 за адресою: АДРЕСА_1 було невідкладно проведено огляд місця події та вилучено наступне майно: компютерні системні блоки у кількості 5 одиниць, монітори у кількості 8 одиниць,столи у кількості 7 одиниць, яке визнано речовими доказом.
З метою збереження речових доказів слідчий просить накласти арешт на це майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Разом з цим, з клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту вилучене майно не ясно хто є власником чи володільцем майна на яке слід накласти арешт, документи щодо право володіння чи користування цим майном слідчому судді не надані, тому він позбавлений можливості викликати цих осіб для розгляду клопотання.
Винесення постанови слідчим про визнання вилученого майна речовими доказами, не може слугувати достатньою підставою для накладення арешту, оскільки вказана постанова не мотивована та не звільняє слідчого або прокурора від обов'язку доведення підстави та мети накладення арешту.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. theUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави для накладення арешту не доведені, тому його слід залишити без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170,171, 372, 376, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100050004535 від 29.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1