Справа № 640/2366/16-к
н/п 1-кп/953/207/20
"11" серпня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_8 ,
представника потерпілих ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу у кримінальному провадженні № 12015220490004030 від 27.08.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Луганської області, неодноразово судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Луганської області, громадянина України, неодноразово судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 ,
з кваліфікацією кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з кваліфікацією кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, визначений в КПК, оскільки на його думку існують обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 статті 177 КПК України, а саме: переховування від суду, неправомірно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Представник потерпілих підтримав клопотання сторони обвинувачення, наполягаючи на триманні під вартою, без визначення застави, зазначаючи, що ризики є доведеними.
Обвинувачені просили вирішити дане питання на розсуд суду.
Захисник проти заявлено клопотання заперечував, посилаючись на те, що ризики зменшились, враховуючи тривалість розгляду справи, та просить відмовити у задоволенні клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні клопотання прокурора суд враховує, що згідно обвинувального акту, який є предметом даного судового розгляду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів проти власності, за що передбачено покарання до 15 років позбавлення волі.
Суд під час розгляду даного питання, дослідивши всі дані вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які не допитані судом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачуються, враховуючи, що дії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти власності, а також той факт, що обвинувачені офіційно ніде не працювали до затримання та не мали офіційних джерел отримання прибутку, не одружені та не мають дітей, тобто не мають стійких соціальних зв'язків, в Харківській області не мають постійного місця проживання, раніше неодноразово судимі, мають непогашені судимості, а тому суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим і продовжує ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Також, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний або обвинувачений може ухилитись від суду.
Суд зазначає, що тримання особи під вартою є виправданим, якщо конкретні обставини дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, можливість ухилитися від явки до суду та вчинити інший злочин.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України станом на теперішній час, оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються; обставини скоєння злочинів, як викладено в акті, відсутність постійного місця роботи та заробітків, дані по особистості, суд, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, враховуючи і строки справи в суді та перебування обвинувачених в умовах ізоляції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених, а тому продовжує обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк на наступні 60 днів, без визначення застави згідно ст. 183 ч.4 п.1 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості ризиків та відмови у задоволенні клопотання прокурора суд відхиляє, оскільки дані доводи є безпідставними та недоведеними.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (27)» залишити без зміни та продовживши строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 09 жовтня 2020 року включно.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (27)» залишити без зміни та продовживши строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 09 жовтня 2020 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Головуючий - ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3