Справа№ 953/7379/20
н/п 1-кп/953/834/20
11.08.2020 Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, направлений прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220490001253 від 24.03.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Щигри Курської області РФ, громадянина України, розлученого, осіб на утриманні не має, з вищою освітою, офіційно не працюючого, раніше неодноразово судимого:
1) 21.03.2013 року Московським районним судом міста Харкова за ч.2 ст. 15, ч.і ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік;
2) 22.05.2013 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік;
3) 22.05.2013 року Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
4) 14.01.2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від покарання по амністії;
5) 29.03.2016 року Київським районним судом м.Харкова за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК Україн звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік
6) 28.02.2018 Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі, ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.11.2018 на підставі ч.2 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 26.04.2017 року по 08.11.2018 року та звільнено з під варти, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч. 1 ст. 121 КК України,-
Встановив:
23 березня 2020 року приблизно о 23-30 год., ОСОБА_4 будучи раніше судимим, знаходячись біля місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході конфлікту із останнім, діючи згідно раптово виниклого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження іншій особі, усвідомлюючи при цьому суспільно - небезпечним характер та наслідки своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, та бажаючи їх настання, діючи умисно, застосував насильство відносно ОСОБА_6 , що виразилося в нанесенні останньому одного удару ножем в область грудної клітини ліворуч у верхньому відділі, в результаті чого, ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч у верхньому відділі, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №09-1358/20 від 22.04.2020 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно п.п.2.1.3 «Й», «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнав повністю та пояснив про обставини скоєного ним кримінального правопорушення, як зазначено в обвинувальному акті, визнавши та не оспорюючи викладені в обвинувальному акті обставини стосовно часу, місця, способу вчинення та мотиву скоєного ним кримінального правопорушення, в скоєному щиро кається.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст.349 КПК України вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.
За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто спричиненні умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння доведена у повному обсязі, та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України, за що він повинен нести покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, офіційно не працював, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; за реєстрацією місця проживання скарг на нього не надходило.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак, враховуючи обставини справи, відомості про особу обвинуваченого, зазначені вище, суд відповідно до вимог ст. 75 КК України вважає можливим звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі визначеного судом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
В строк відбування покарання ОСОБА_4 суд зараховує перебування його під вартою з дня його фактичного затриманнятобто з 24.03.2020 по день ухвалення вироку.
Керуючись ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 3 (трьох) років іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, зобов'язавши його у відповідності до ст. 76 КК України:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу скасувати відповідно до ч.1 ст. 377 КПК України, звільнивши ОСОБА_4 в залі суду з-під варти.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1