Справа № 953/9325/20
н/п 1-кп/953/885/20
"11" серпня 2020 р. м. Харків
Колегія суддів Київського районного суду м. Харкова в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі Київського суду в м. Харкова клопотання прокурора та захисника щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12020220490001193 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, осіб на утриманні немає, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання перед судом про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, визначений в КПК, оскільки на його думку існують обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме: переховування від суду, неправомірно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та захисник ОСОБА_7 просили суд змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисту поруку ОСОБА_8 , 1995 р.н. та ОСОБА_9 , 1966 р.н. інший більш м'яких захід, обґрунтовуючи тим, що ризики, які стали підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суттєво зменшилися. Так у клопотанні захисника останній наголошував, що свідки у справі є працівниками поліції і на цей час вже допитані слідчим, обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, що підтверджується свідоцтвами про народження рідного брата а двох рідних сестер, а також трьома племінниками. Також звертав увагу суду, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим також зменшився, оскільки останній є раніше не судимою особою, немає наміру вчиняти інше кримінальне правопорушення, а навпаки бажає працевлаштуватися на роботу. Також сторона захисту наголошувала, що ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації та проживання, тому ризик переховування від суду відсутній, останній бажає працевлаштуватися та не буде уникати судового розгляду. Поручителі, які прибули в судове засідання, наголошували, що беруть на себе зобов'язання щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Вирішуючи заявлені клопотання суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 16 червня 2020 року обвинуваченому було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 14 серпня 2020 року.
До спливу продовженого строку судове провадження не було завершене.
У судовому засіданні прокурор наполягав, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, які існують, а також просив суд врахувати ступень тяжкості інкримінованого злочину та прийняти до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під варту не відпали, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_6 є уродженцем смт. Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим затримання обвинуваченого відбувалось у м. Харкові, а тому у суду є обґрунтовані сумніви щодо фактичного місця проживання обвинуваченого, та ці ризики стороною захисту не спростовані, а тому ризик переховування від суду є обґрунтованим.
Також, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості переховування ОСОБА_6 від суду, підтверджується відомостями, відображеними в обвинувальному акті стосовно останнього, оскільки злочини, у вчиненні яких він обвинувачується передбачають в тому числі покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
Більш того, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
Крім того, територіальна достатня близькість населеного пункту, в якому він зареєстрований, від державного кордону також свідчить про можливість перетнути державний кордон задля переховування від суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення прокурор, у своєму клопотанні, не навів жодних обставин, обмежившись зазначенням того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд вважає недоведеною можливість існування такого ризику.
Щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, суд зазначає, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги викладені ризики, які визнані судом обґрунтованими, незважаючи на соціальний статус та репутації поручителей, які підтвердили своє бажання щодо особистої поруки за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, дійшов до висновку про недоцільність застосування запобіжного заходу у вигляді поруки.
Отже, на переконання суду, єдиним можливим запобіжним заходом з урахуванням встановлених судом ризиків, майнового стану, особистості ОСОБА_6 , має бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, суд також вважає необхідним зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, наявності ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України - в розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 105 100 грн. (50 х 2102 = 105 100).
Суд вбачає, що визначення розміру застави у даному випадку встановлює альтернативний запобіжний захід, який враховує встановлені ризики, характер протиправного діяння інкримінованого обвинуваченому.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182,183, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.
Вважати продовженим застосування обраного під час досудового розслідування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженця смт. Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 діб - до 09.10.2020 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 105100 грн., яку необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із м. Харкова без дозволу суду;
- повідомляти суд про своє місце перебування та в разі його зміни - про зміну свого місця проживання.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Попередити заставодавця, що в разі не виконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії даної ухвали з 11 серпня 2020 року по 09 жовтня 2020 року включно.
У задоволенні клопотань захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а ОСОБА_6 в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3