Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/476/20
провадження №2/624/221/20
іменем України
смт. Кегичівка 06 серпня 2020 року
Кегичівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Куст Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Проскурні Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/476/20,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна,
третя особа: акціонерне товариство «Банк Форвард»
вимоги позивача: про зняття арешту з коштів боржника,-
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. про арешт майна боржника від 27 листопада 2019 року, ВП №59829362 скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , карта для виплат НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», як заробітна плата.
До суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого вказує, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки законодавством України передбачений інший порядок розгляду даної категорії справ. Зазначає, що для оскарження дій приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника та зняття арешту з рахунків ОСОБА_1 необхідно звертатись до суду у порядку встановленому ст. 287 КАС України.
Предметом даного судового розгляду є питання захисту права власності позивача та захисту права на розпорядження заробітною платою, що врегульовано положеннями Конституції, Цивільного кодексу України та положеннями ЗУ "Про оплату праці" та деякими положеннями ЗУ "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, згідно ст.41 Конституції України - право власності є непорушним.
Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Гроші є особливою категорією об'єктів цивільного права, відповідно до положень ЦК України - є власністю фізичної особи.
Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження, оскільки в поданому позову не йдеться про оскарження дій приватного виконавця в розумінні ст.74 ЗУ "Про виконавче провадження", а поданий позов стосується захисту прав позивача щодо розпорядження заробітною платою, тому дана справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті.
Керуючись ст.ст. 255, 258, 259-260 ЦПК України, суд,
Відмовити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяні Леонідівні у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про зняття арешту з коштів боржника.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.М. Куст