Номер справи 623/2736/20
Номер провадження 2/623/805/2020
іменем України
про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2020 року м. Ізюм Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П.,.
розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 до Фастівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зняти арешт з приналежного йому нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_3 .
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить суд звільнити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що наразі ніде не працює, не має ніякого джерела існування, а тому не в змозі сплатити судовий збір.
Частиною 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі.
З даної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).
ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання про звільнення його від сплати судового збору вказав, що наразі ніде не працює, ніякого джерела існування не має , а тому перебуває у тяжкому матеріальному становищі. Проте, жодних інших пояснень та належних доказів, які б дійсно підтверджували факт незадовільного матеріального становища позивач не зазначив. Згідно довідки Ізюмського МРЦЗ від 18 травня 2020 року ОСОБА_1 з 18 листопада 2019 року зареєстрований як безробітний в Ізюмського МРЦЗ та його дохід з листопада 2019 року по червень 2020 року складає 19779,32 грн, а із довідки Пенсійного фонду України (форма ОК- 5) доход позивача за 2019 рік склав 52377,16 грн.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК),Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Таким чином, враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, в заяві не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає їй сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання заяви, заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки законні підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.
Враховуючи вищевикладене, пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме:
- до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, який відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI сплачується за позовні вимоги немайнового характеру у відсотковому співвідношенні до ціни позову та складає 840,80 грн., а також позивачем не зазначено повна адреса квартири АДРЕСА_2 .
Так, відповідно п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір, або надати докази звільнення від його сплати.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 185 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, суддя, -
У задоволенні необґрунтованого клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подачу позовної заяви про зняття арешту з майна - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що для усунення недоліків йому потрібно надати до судудокументи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі ( судовий збір у сумі 840,80 грн. реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів - Ізюмське УК/ОТГ Ізюм/22030101, код отримувача 37283992, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) код банку отримувача-899998, рахунок отримувача UA 618999980313101206000020575, код класифікації доходів бюджету 22030101), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, а також зазначити повну адресу квартири АДРЕСА_2 та повідомити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала в частині відмови в задоволенні заяви про звільнення від спати судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області в 15-денний строк з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.П. Одарюк