Номер справи 623/5031/19
Номер провадження 2/623/269/2020
іменем України
11 серпня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.
з участю: секретаря - Телешевської В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, посилаючись на те, що 18.07.2015 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від спільного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий мешкає зі нею та знаходиться на її утриманні. Подружні відносини припинені, відповідач мешкає окремо, в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу відмовляється. Позивач не працює , перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
До судового засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, надав заяву, в якій зазначив, що з позовними вимогами не згоден в повному обсязі, оскільки не має доходу, окрім пенсії, з якої ще утримуються аліменти на дитину, що працювати немає можливості, так як знаходиться на амбулаторному лікуванні, він є інвалідом II групи, просив розглянути справу без його участі з урахуванням його заяви.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб сторони мешкали разом в зареєстрованому шлюбі з 18 липня 2015 року. (а.с.7).
Згідно копії свідоцтва про народження сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.8). Син мешкає з позивачкою.
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області від 06.11.2019 року № 02-04/8963, ОСОБА_1 перебуває на обліку, призначена допомога при народженні дитини. (а.с.9).
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області від 06.11.2019 року № 02-04/8963, ОСОБА_1 перебуває на обліку, отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. (а.с.10).
Згідно копії виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААА № 960813 ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності з 01.04.2020 року. (а.с.46).
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області від 26.06.2020 року № 02-04/4419, ОСОБА_2 перебуває на обліку, отримує державну соціальну допомогу інвалідам 2 гр. (а.с.47).
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із статті 84 СК України «Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести та обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76-80 ЦПК України.
У зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка вказує, що не має змоги працювати і утримувати себе.
Відповідач вказує, що не має доходу, окрім пенсії, він є інвалідом II групи, що підтверджується відповідними доказами.
Позивачем не надано до суду переконливих доказів, які б свідчили, що відповідач має можливість надавати допомогу на її утримання.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати слід понести за рахунок держави.
Керуючись, ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, ст. 191, 199, 200 СК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - відмовити.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: П. П. Винниченко