Справа № 621/2127/20
Провадження 1-кс/621/682/20
11 серпня 2020 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна,
10 серпня 2020 року слідчий Зміївського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження №12020220300000694 від 09.08.2020 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на:
- автомобіль «Шевроле Авео» р.н. « НОМЕР_1 », власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- автомобіль ЗАЗ р.н. « НОМЕР_3 », власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 являється ОСОБА_6 , фактичним власником автомобіля являється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 08.08.2020 року, близько 23 години 20 хвилин, поблизу домоволодіння № 76 по вул. Харківській у місті Зміїв Харківської області, сталося зіткнення автомобіля ЗАЗ Славута, р.н. " НОМЕР_3 " під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та автомобіля Шевроле Авео, р.н. " НОМЕР_1 " під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в результаті якого пасажири авто ЗАЗ Славута ОСОБА_8 , 1998 р.н., та ОСОБА_9 , отримали тілесні ушкодження.
Відповідно до довідки Зміївської ЦРЛ в результаті ДТП ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді забиття попереково-кресцового відділу хребта, м'яких тканин попереку.
Відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР 09.08.2020 року за №12020220300000694 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Під час проведення огляду місця події 09.08.2020 року на ділянці автодороги поблизу будинку №76 по вул. Харківській, м. Зміїв, Харківської області було виявлено та оглянуто автомобілі Шевроле Авео р.н. « НОМЕР_1 » та ЗАЗ р.н. « НОМЕР_3 », на яких виявлено механічні пошкодження. Вказані транспортні засоби оглянуті та передані на відповідне зберігання володільцям майна на підставі розписок, а саме: автомобіль Шевроле Авео р.н. " НОМЕР_1 " переданий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а автомобіль ЗАЗ Славута р.н. « НОМЕР_3 » переданий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області від 09.08.2020 року вказані автомобілі визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12020220300000694.
В клопотанні також зазначено, що автомобілі Шевроле Авео р.н. " НОМЕР_1 " та ЗАЗ Славута, р.н. « НОМЕР_3 », зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні, а тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на вказане майно.
Слідчий ОСОБА_3 під час судового розгляду підтримав подане клопотання з підстав, викладених у ньому, та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 під час судового розгляду підтримав погоджене ним клопотання та наголосив на необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.
Власник автомобілю «Шевроле Авео» р.н. « НОМЕР_1 », ОСОБА_5 та фактичний власник автомобілю ЗАЗ р.н. « НОМЕР_3 » ОСОБА_7 просили розгляд клопотання проводити за їх відсутності.
Клопотань про застосування технічних засобів фіксування судового процесу від прокурора та слідчого не надходило, тому судове засідання проведено без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів у відповідності до частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Вислухавши думку прокурора, слідчого, які підтримали клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.08.2020 року, 08 серпня 2020 року, близько 23 годин 20 хвилин, поблизу домоволодіння № 76 по вул. Харківській у місті Зміїв Харківської області, сталося зіткнення автомобіля ЗАЗ Славута, р.н. " НОМЕР_3 " під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та автомобіля Шевроле Авео, р.н. " НОМЕР_1 " під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в результаті якого пасажири авто ЗАЗ Славута ОСОБА_8 , 1998 р.н., та ОСОБА_9 , отримали тілесні ушкодження.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 статті 286 КК України.
Відповідно до довідки Зміївської ЦРЛ в результаті ДТП ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді забиття попереково-крестцового відділу хребта, м'яких тканин попереку.
До клопотання слідчого, окрім витягу з ЄРДР додано рапорт за повідомленням «102» Зміївського ВП ГУНП в Харківській області від 08.08.2020 року про настання ДТП з потерпілими; протокол огляду місця ДТП від 09.08.2020 року; постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.08.2020 року; додаток - схема до протоколу від 08.08.2020 року; розписка ОСОБА_7 від 09.08.2020 року про отримання автомобіля ЗАЗ Славута, р.н. " НОМЕР_3 " на відповідальне зберігання; розписка ОСОБА_5 від 09.08.2020 року про отримання автомобіля Шевроле Авео, р.н. " НОМЕР_1 на відповідальне зберігання.
Згідно із пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини 5 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог пункту 1, 4 частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом частини 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (частина 1 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України).
Метою накладання арешту на майно, яке тимчасово вилучено 09.08.2020 року під час огляду місця події - є збереженням речових доказів, а саме запобігання їх приховування, знищення, перетворення, відчуження.
Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовим доказом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.
Разом із тим, відповідно до частини 4 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню шляхом, в зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду місця події майно шляхом позбавлення права на його відчуження та розпорядження.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Оскільки в матеріалах кримінального провадження є достатньо відомостей вважати тимчасово вилучене майно у вигляді транспортних засобів доказом у кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 107, 131, 132, 170, 172, 173, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, який полягає у забороні відчуження та розпорядження вказаним майном, на строк три місяці, а саме:
1) автомобіль «Шевроле Авео» р.н. « НОМЕР_1 », власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
2) автомобіль ЗАЗ р.н. « НОМЕР_3 », власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 являється ОСОБА_6 , фактичним власником автомобіля являється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Ухвала підлягає виконанню на підставі постанови КМУ № 1104 від 19 грудня 2012 року про «Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим СВ Зміївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_3 , на якого покладено обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1