про відмову у відкритті касаційного провадження
11 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 357/14110/16-а
провадження № К/9901/5291/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 щодо повернення без розгляду заяви Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 у справі № 357/14110/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області та Міністерства внутрішніх справ України, в якому, беручи до уваги уточнення позовних вимог, просив:
(і) визнати неправомірними дії МВС України щодо прийняття рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
(іі) зобов'язати МВС України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги разі загибелі (смерті), працівника міліції, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2017 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, а саме:
А) Визнано неправомірними дії МВС України щодо прийняття рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Б) Зобов'язано МВС України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги разі загибелі (смерті), працівника міліції, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково, внаслідок чого:
А) Скасовано постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2017 в частині зобов'язання МВС України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги разі загибелі (смерті), працівника міліції, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та ухвалено в цій частині нову постанову такого змісту:
1. Зобов'язано Головне управління МВС України в Київській області здійснити нарахування та виплату одноразову грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги разі загибелі (смерті), працівника міліції, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Б) В решті постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2017 залишено без змін.
У грудні 2019 року Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Київській області подала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2020 заяву Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області залишено без руху через те, що (1) заява про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами подана після закінчення строку, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України, а також з огляду на те, що (2) заявник не долучи до своєї заяви документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Одночасно заявникові було запропоновано подати клопотання про поновлення строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та надати документа про сплату судового збору в розмірі 826,80 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 заяву Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 повернуто без розгляду.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 та скерувати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області було залишено без руху через несплату скаржником судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
На виконання вимог означеної ухвали скаржник подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучив платіжне доручення від 22.05.2020 № 46 про сплату судового збору в розмірі 2 102 грн.
Отже, вимови ухвали про залишення касаційної скарги без руху заявник виконав у строк, встановлений Верховним Судом.
Надаючи оцінку висновкам, викладеним в ухвалі суду апеляційної інстанції щодо повернення без розгляду заяви Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017, та аргументам касаційної скарги щодо обґрунтованості названої ухвали, Верховний Суд керується такими мотивами.
Постановляючи ухвалу про повернення без розгляду заяви Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017, суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник не виконав вимог ухвали суду від 08.01.2020 стосовно подання до суду клопотання про поновлення строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинам, що визнав достатньою підставою для прийняття ухвали суду про повернення заяви заявникові без розгляду. Також апеляційний адміністративний суд зазначив, що з цих підстав ним не застосовуються наслідки невиконання вимог ухвали суду від 08.01.2020 щодо надання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору.
Колегія суддів вважає обґрунтованим цей висновок суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
За правилом пункту 4 частини третьої статті 364 КАС України до заяви додаються у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
Пунктом 1 частини другої статті 363 КАС України передбачено, що з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Згідно з частиною третьою статті 363 КАС України, строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, якщо є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Своєю чергою заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були й не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, учасники справи можуть подати протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Аналогічна правовий висновок сформульований також і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № П/9991/590/12.
Як на нововиявлену обставину заявник покликався на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 було зобов'язано Головне управління МВС України в Київській області здійснити нарахування та виплату одноразову грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги разі загибелі (смерті), працівника міліції, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Натомість особу, яка забезпечить фінансування витрат на виплату одноразової грошової допомоги позивачу, судовим рішенням не визначено.
Також мотивуючи вимоги своєї заяви зазначав, що звертався до МВС України та Національної поліції України із листами щодо виділення коштів, необхідних для виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017, проте зазначені суб'єкти владних повноважень повідомили про неможливість виділення таких коштів. На підтвердження цього заявник надав копії листів Національної поліції України від 02.04.2019 № 1181/29/2/02-2019 та від 02.05.2019 № 1618/29/2/02-2019, а також листів МВС України від 22.12.2018 № 15/2-5024 та від 13.09.2019 № 15/2-3582.
Своєю чергою суд апеляційної встановив, що згідно з відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції, лист МВС України від 13.09.2019 № 15/2-3582 заявник отримав 19.09.2019.
З наведеного випливає, що саме інформацію, викладену в зазначеному листі, Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Київській області й вважає нововиявленою обставиною, яка, на її на думку, й має слугувати підставою для перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017.
Водночас, як встановив суд апеляційної інстанції, Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Київській області подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 28.12.2019 способом її скерування засобами поштового зв'язку на адресу суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 4 ст. 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Зважаючи на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 у справі № 357/14110/16-а Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подала з пропуском установленого п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України тридцятиденного строку з дня, коли особа дізналася про наявність нововиявлених обставин, а тому висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для повернення без розгляду заяви Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області є правильним.
Одночасно Верховний Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ), який у пункті 53 свого рішення від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і має легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Ашинґдейн проти Об'єднаного Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).
Отже, перевіривши фактичну та юридичну обґрунтованість вимог касаційної скарги, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, зробивши висновок про наявність правових підстав для повернення без розгляду заяви Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слушно застосував положення ч. 4 ст. 366 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а аргументи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом положень частини другої цієї самої статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, з-поміж іншого, на ухвали суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, і до цього переліку також належить й ухвала суду апеляційної інстанції щодо повернення без розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст оскарженої ухвали свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ліквідаціної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 щодо повернення без розгляду заяви Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 у справі № 357/14110/16-а.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб