11 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/14377/18
адміністративне провадження № К/9901/19083/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №826/14377/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Міністерства оборони України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Трохименка Олега Владиславовича про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просили:
визнати неправомірними дії Міністерства оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо ненадання повної та об'єктивної відповіді на звернення від 03 грудня 2017 року;
- зобов'язати Міністерства оборони України надати повну відповідь на звернення від 03 грудня 2017 року;
- визнати неправомірними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. та представника Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців Трохименка О.В. щодо перевірки скарг від 09 травня 2018 року, від 26 червня 2018 року без участі позивачів;
- зобов'язання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини провести перевірку скарг від 09 травня 2018 року, від 26 червня 2018 року з участю позивачів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи стосовно оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянуту за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №826/14377/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Міністерства оборони України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Трохименка Олега Владиславовича про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк