10 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/6374/17
адміністративне провадження № К/9901/19164/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №826/6374/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росшина» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року у справі №826/6374/17.
3 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на означену вище ухвалу (скаргу скеровано до суду засобами поштового зв'язку 2 березня 2020 року).
На обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що ним систематично вчинялися дії, спрямовані на сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Вважає, що такі обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження згідно з оскаржуваною ухвалою.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року, Головне управлінням ДФС у м. Києві оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Оскільки недоліки апеляційної скарги усунуті не були, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року повернуто особі, яка її подала,
Вдруге відповідач звернувся з апеляційною скаргою 10 квітня 2019 року, разом із якою заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивоване відсутністю можливості оплатити судовий збір під час первинного оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року визнано неповажними наведені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачу вказати поважні підстави пропуску такого строку.
На виконання вимог ухвали суду, відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивував відсутністю бюджетних асигнувань на оплату судового збору.
Проаналізувавши наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними й ухвалою від 21 травня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року у справі №826/6374/17. Апеляційним судом було також враховано, що згідно з платіжним дорученням №3583 від 29 жовтня 2018 року судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено апелянтом 30 жовтня 2018 року, проте апеляційну скаргу вдруге подано лише 10 квітня 2019 року, тобто через шість місяців після сплати судового збору. Причин такого тривалого зволікання із поданням апеляційної скарги відповідач не навів.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, податковий орган не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись частиною п'ятою статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №826/6374/17.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді Н.Є. Блажівська
М.Б. Гусак