11 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 662/999/16-а
адміністративне провадження № К/9901/18774/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглядаючи в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 02 березня 2017 року у складі судді Крисанової В.І. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Вербицької Н.В., Джабурії О.В., Крусяна А.В. у справі №662/999/16-а за позовом ОСОБА_1 до Новотроїцької селищної ради Херсонської області про часткове скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати п.3.1 ч.2 рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області (надалі по тексту також - відповідач) від 28.04.2016 № 170, яким внесені зміни в Порядок розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності на території Новотроїцької селищної ради, затвердженого рішенням селищної ради 05.03.2013 № 479, а саме розділ ІІІ викладений в наступній редакції: "3.1 по АДРЕСА_1 (біля тимчасової споруди ОСОБА_2 ) на земельну ділянку орієнтовною площею 50 кв.м. (для ОСОБА_3 - 30 кв.м., ОСОБА_4 - 20 кв.м.)".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказаним рішенням порушено його право на безпеку пішохода, трудову діяльність та оренду земельної ділянки для розміщення тимчасового торгівельного ряду, яке надано йому рішенням Новотроїцької селищної ради від 07.11.2007 № 348 "Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місць розташування об'єктів ".
Постановою Іванівського районного суду Херсонської області від 02 березня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 02 березня 2017 року змінено, виключено з резолютивної частини рішення щодо скасування заходів забезпечення позову у вигляді заборони Новотроїцькій селищній раді вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою, орієнтованою площею 150 кв.м., розташованої в смт Новотроїцьке Херсонської області в районі ринку «ПП ОСОБА_5 ».
В решті постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 02 березня 2017 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами допущено не повне з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, недоведеність обставин, що мають значення для вирішення справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
У поданому запереченні відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 07.11.2007 рішенням Новотроїцької селищної ради Херсонської області № 348 позивачу наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місць розташування об'єктів на земельній ділянці (із земель запасу селищної ради) орієнтованою площею 150 кв. м для установки тимчасового торгівельного ряду в АДРЕСА_2 . Термін дії вказаного рішення два місяці.
На виконання цього рішення ОСОБА_1 звернувся до Державного управління охорони навколишнього середовища для погодження місць розташування об'єкту (торгового ряду) на земельній ділянці орієнтованою площею 0,0150 га та 25.12.2007 отримав негативний висновок № 07-14/9-7726.
Постановою Новотроїцького районного суду Херсонській області від 17.04.2008 у справі №2а-4/08, яка набрала законної сили 27.04.2008, висновок Державного управління охорони навколишнього середовища від 25.12.2007 № 07-14/9-7726 скасований та зобов'язано вказане управління підписати акт відбору земельної ділянки під розміщення торгівельного ряду.
З метою отримання позитивного висновку Державного управління охорони навколишнього середовища в подальшому позивач звернувся до Новотроїцької селищної ради із заявою про видачу акту інвентаризації зелених насаджень на земельній ділянці.
В зв'язку із відмовою селищної ради надати такий акт позивач звернувся до суду з позовом. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 у справі № 22а-13751/08 в задоволенні позову відмовлено та зазначено, що інвентаризація земельних насаджень проводиться бюро технічної інвентаризації або підприємствами та організаціями, які мають на це право.
18.03.2010 Новотроїцькою селищною радою за результатами розгляду протестів прокурора Новотроїцького району прийнято рішення № 828, яким скасоване рішення № 348 від 7 листопада 2007 року в частині надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місць розташування об'єктів із земель запасу селищної ради ОСОБА_1 на земельну ділянку орієнтованою площею 150 кв. м для установки тимчасового торгового ряду в АДРЕСА_2 .
Позивач оскаржив зазначене рішення селищної ради та постановою від 24.12.2010 Новотроїцький районний суд Херсонської області у справі № 2а-363/10, яка набрала законної сили 14.01.2011, скасоване рішення Новотроїцької селищної ради № 828 від 18 березня 2010 року, таким чином відновивши дію рішення селищної ради №348 від 7 листопада 2007 року.
Постановою Новотроїцького районного суду від 31.01.2011 у справі № 1а-1/11, яка вступила в законну силу, задоволений позов ОСОБА_1 та зобов'язано Генічеське БТІ надати акт інвентаризації зелених насаджень з визначенням дерев та інших об'єктів озеленення, що підлягають знесенню на земельній ділянці, орієнтованою площею 150 кв.м., при будівництві товарного ряду, розташованого в АДРЕСА_2 в районі ринку ПП " ОСОБА_5 ".
У 2011 році позивач звернувся до Новотроїцької селищної ради з адміністративним позовом про зобов'язання затвердити акт відбору земельної ділянки під розміщення торгівельного ряду, видати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтованою площею 150 кв.м. із земель запасу по АДРЕСА_2 під розміщення тимчасового торгівельного ряду.
Постановою Новотроїцького районного суду від 06.06.2011 у справі № 2а-1324/11 позов задоволений. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 постанова суду першої інстанції скасована та прийнята нова постанова про відмову у позові. При цьому апеляційний суд виходив з обранням позивачем неналежного способу захисту права, зобов'язуючи відповідача затвердити акт відбору земельної ділянки та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки рішенням селищної ради № 348 від 7 листопада 2007 року позивачу лише наданий дозвіл на збирання документів та питання щодо надання дозволу на розробку проекту приймається виключно колегіальним органом.
28 квітня 2016 року Новотроїцька селищна рада прийняла рішення № 170, яким внесла зміни в Порядок розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності на території Новотроїцької селищної ради, затвердженого рішенням від 05.03.2013 №479, а саме в розділ ІІІ, виклавши п.3.3 в новій редакції: "по АДРЕСА_1 (біля тимчасової споруди ОСОБА_2 ) на земельну ділянку орієнтованою площею 50 кв. м (для ОСОБА_3 - 30 кв. м, ОСОБА_4 - 20 кв.м.).
Не погоджуючись з рішення відповідача від 28 квітня 2016 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час прийняття оскаржуваного рішення (28.04.2016), яким зі спірної земельної ділянки виділялось 50 кв.м. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для розміщення тимчасових споруд, будь-які права позивача на вказану земельну ділянку селищною радою не порушувались. Відсутність факту порушення прав та законних інтересів позивача прийняттям оскаржуваного рішення селищної ради від 28.04.2016 № 170 позбавляє його права на оскарження такого рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив:
Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.
Отже, умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування є заінтересованість позивача.
В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Заінтересованість повинна мати об'єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 28.04.2016 № 170 строк дії рішення № 348 від 7 листопада 2007 року, яким позивачу наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місць розташування об'єктів на земельній ділянці (із земель запасу селищної ради) орієнтованою площею 150 кв. м для установки торгівельного ряду в АДРЕСА_2 , терміном два місяці закінчився та позивач не звертався із заявою про продовження строку дії такого рішення.
При цьому правильним є покликання судів на приписи п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань будівництва» від 16 вересня 2008 року № 509-УІ, який набрав чинності з 14 жовтня 2008 року, та яким встановлено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим законом, розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що судові спори, в яких позивач оскаржував дії та рішення органів влади та місцевого самоврядування для отримання у користування земельної ділянки для розміщення торгівельного ряду, остаточно завершені розглядом останнього спору, тобто 29.08.2012.
Після вказаної дати позивач не звертався із жодною заявою до відповідача або з позовом до суду для отримання дозволу на розміщення торгівельного ряду на земельній ділянці (із земель запасу селищної ради) орієнтованою площею 150 кв. м для установки торгівельного ряду в АДРЕСА_2 .
За таких обставин, вірними є доводи судів в частині того, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення (28.04.2016), яким зі спірної земельної ділянки виділялось 50 кв.м. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для розміщення тимчасових споруд, будь-які права позивача на вказану земельну ділянку селищною радою не порушувались.
Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 02 березня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
А. І. Рибачук