05 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/1783/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Федорок К.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Шелудька Є.В., представника відповідача Тимошенка О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 572 від 22.04.2020 щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади; поновлення позивача на посаді заступника начальника слідчого відділення Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з 23.04.2020.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що посилання в оскаржуваному наказі про його звільнення з посади за незабезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, дотримання розумності строків прийняття процесуальних рішень та проведення слідчих, (розшукових) дій є невірним та не відповідає загальним засадам кримінального провадження і ґрунтується на припущеннях, оскільки за такий короткий проміжок часу (37 днів) він не зміг завершити досудове розслідування з причин, які не залежали від його волі, оскільки за матеріалами даного кримінального провадження та поведінки самого потерпілого, який перебував на стаціонарному лікуванні в Чернігівській обласній лікарні і не надавав згоду на витребування медичної документації для призначення та проведення судово-медичної експертизи, потрібен був достатній час для надання матеріалам кримінального провадження належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Також вказує, що під час прийняття оскаржуваного наказу відповідачем не було враховано те, що під час розслідування кримінального провадження позивач користувався повноваженнями не заступника начальника слідчого відділення, а слідчого, а отже у відповідача були відсутні правові підстави звільнення його з посади заступника начальника слідчого відділення.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході проведеного службового розслідування було встановлено, що заступник начальника слідчого відділення Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 , маючи непогашене дисциплінарне стягнення у вигляді догани, порушив службову дисципліну, неналежно виконував посадові обов'язки, що виразилось у порушенні положень пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, недотримання вимог статей 2, 9, 28, частин другої статті 55, частини другої статті 93, частини четвертої статті 214, частини другої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування кримінального провадження № 120202700700000175 в частині незабезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, дотримання розумності строків прийняття процесуальних рішень та проведенні слідчих (розшукових) дій, не забезпеченні проведення судово-медичної експертизи, не вручення пам'ятки про права та обов'язки потерпілому, визначенні невірної кваліфікації кримінального правопорушення, у зв'язку з чим наказом № 572 від 22.04.2020 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що під час проведення службового розслідування не було об'єктивно з'ясовано у чому полягає порушення позивачем службової дисципліни під час розслідування кримінального провадження № 120202700700000175, не було встановлено жодних обставин вчинення дисциплінарного проступку, наявність в діях позивача вини, відсутнє обґрунтування ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди. Вказує, що не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи дисциплінарною комісією, не був ознайомлений з висновками дисциплінарної комісії за результатами проведення службового розслідування.
Відповідачем було подано заперечення, в яких, серед іншого, вказав, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводився у формі письмового провадження, рішення про відкрите засідання дисциплінарною комісією не приймалось, а обов'язку письмового повідомлення позивача не порушено. Також зазначає, що позивач має право ознайомитися з матеріалами службового розслідування, але при цьому потрібно звернутися з відповідним запитом, обов'язку ознайомлювати позивача з матеріалами службового розслідування відповідач не має.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 18.06.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, викликано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; ухвалою суду від 06.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, повторно викликано свідка ОСОБА_4 ; ухвалою суду від 24.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, повторно викликано свідка ОСОБА_4 .
Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, заслухавши показання свідків, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України, наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 22.03.2019 № 83 о/с його було призначено заступником начальника слідчого відділення Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (а.с. 7).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.05.2020 № 120 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 призначено слідчим слідчого відділення Коропського відділення поліції Бахмацького відділу поліції ГУНП, звільнивши його з посади заступника начальника слідчого відділення Бахмацького відділу поліції ГУНП (а.с. 62).
Підставою для видачі вищевказаного наказу слугував наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 22.04.2020 № 572 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ГУНП в Чернігівській області», яким за порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов'язків, що виразилось у порушенні положень пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотримання вимог статей 2, 9, 28, частини другої статті 55, частини другої статті 93, частини четвертої статті 214, частини другої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України при розслідуванні кримінального провадження № 120202700700000175 в частині незабезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, дотримання розумності строків прийняття процесуальних рішень та проведенні слідчих (розшукових) дій, не забезпеченні проведення судово-медичної експертизи, не врученні пам'ятки про права та обов'язки потерпілому, визначенні невірної кваліфікації кримінального правопорушення до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с. 43).
Наказом від 22.07.2020 № 1013 «Про внесення змін до наказу ГУНП» було внесено зміни до пункту 1 наказу ГУНП в Чернігівській області від 22.04.2020 № 752 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ГУНП в Чернігівській області», замінивши словосполучення «ч. 4 ст. 214» на «п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214» відповідно (а.с. 144).
Так, наказ від 22.04.2020 № 572 був виданий на підставі висновку службового розслідування за фактом неналежного стану досудового розслідування кримінального провадження № 120202700700000175 від 16.03.2020, затвердженого начальником ГУНП в Чернігівській області 21.04.2020 (а.с. 37-42).
Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 16.03.2020 до чергової частини Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення з Чернігівської обласної лікарні про направлення з Бахмацької поліклініки ОСОБА_4 , 1980 року народження, з діагнозом - закритий перелом шийки лівої плечової кістки, відомості про що внесено позивачем до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120202700700000175 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України. 16.03.2020 позивачем було складено протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_4 , а саме отримання тілесних ушкоджень 14.03.2020 біля нічного клубу в м. Бахмач, в протоколі вказано свідка ОСОБА_5 24.03.2020, тільки через тиждень після початку досудового розслідування, слідчим у кримінальному провадженні ОСОБА_1, надано формальне доручення оперативному підрозділу про встановлення та допит свідків події, допит працівників закладу «Звено» («Каштан»), встановлення наявності в закладі камер відеоспостереження, виконання інших слідчих дій. Під час надання доручення не враховано інформацію, надану потерпілим, а саме встановлення свідка ОСОБА_5 . Відповідь на доручення не долучена до матеріалів кримінального провадження, слідчим не контролювалось виконання зазначеного доручення, рапорти про невиконання письмового доручення слідчого не складено, від потерпілого не відібрано письмове пояснення про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, що свідчить про халатне відношення до розслідування вказаного кримінального провадження. Крім того, позивачем не проведено жодної слідчої (розшукової) дії, не допитаний потерпілий, не направлено запити до лікувальних закладів з метою отримання інформації про точний діагноз та тілесні ушкодження, отримані потерпілим, не встановлено та не допитано жодного свідка вчинення кримінального правопорушення в розумні строки, не встановлено та як наслідок не вилучено, в разі наявності, відеозаписів з місця вчинення кримінального правопорушення (закладу «Звено» («Каштан»)), що, в свою чергу, призвело до втрати речових доказів у вигляді відеозаписів, чим порушено вимоги статей 2, 9, 28, 93 Кримінального процесуального кодексу України. Не призначено, чим фактично не забезпечено проведення судово-медичної експертизи з метою встановлення ступеня тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, як цього вимагають положення пункту 2 частини другої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України. Після прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення потерпілому не вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки, як цього вимагають положення частини другої статті 55 Кримінального процесуального кодексу України.
Також службовим розслідуванням встановлено, що в матеріалах кримінального провадження наявні картки первинного обліку інформації, в яких зазначалося, що потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а саме перелом руки, перелом лівої плечової кістки, пізніше уточнено - перелом шийки лівої плечової кістки, однак при реєстрації ОСОБА_1 кваліфікував отримані тілесні ушкодження як легкі, хоча будь-які переломи кісток, відповідно слідчої та судової практики, відносяться як мінімум до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що свідчить про можливе приховування більш тяжкого злочину при реєстрації, чи про халатне ставлення до виконання службових обов'язків. За порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_1 відсторонено від проведення досудового розслідування. 17.04.2020 кваліфікація кримінального правопорушення змінена з частини першої статті 125 Кримінального кодексу України на частину першу статті 122 Кримінального кодексу України.
В подальшому було встановлено, що невжиття слідчим ОСОБА_1 невідкладних слідчих дій стало причиною неможливості отримання відеозаписів з камер спостереження на місці вчинення злочину та отримання інших доказів у кримінальному провадженні, швидкому встановленню осіб, які здійснили даний злочин.
Таким чином, встановлено, що заступник начальника слідчого відділення Бахмацького відділу поліції ОСОБА_1 , маючи непогашене дисциплінарне стягнення у вигляді догани, порушив службову дисципліну, неналежно виконував посадові обов'язки, що виразилось у порушенні положень пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, недотримання вимог статей 2, 9, 28, частин другої статті 55, частини другої статті 93, частини четвертої статті 214, частини другої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування кримінального провадження № 120202700700000175 в частині незабезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, дотримання розумності строків прийняття процесуальних рішень та проведенні слідчих (розшукових) дій, не забезпеченні проведення судово-медичної експертизи, не врученні пам'ятки про права та обов'язки потерпілому, визначенні невірної кваліфікації кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з наказом від 22.04.2020 № 572 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ГУНП в Чернігівській області», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини першої статті 59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
В силу пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов'язує поліцейського, серед іншого: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частини перша, третя, четверта та десята статті 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно частин першої, другої, четвертої, сьомої, десятої, п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок проведення службових розслідувань).
Так, згідно пунктів 6, 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
З аналізу вищенаведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставою для призначення службового розслідування є повідомлення поліцейських, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, заборони на включення до складу членів комісії особи, рапорт якої став підставою службового розслідування вищенаведені нормативні акти не містять, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до матеріалів справи, 17.04.2020 на підставі рапорту слідчого ОМВ СУ ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 16.04.2020 № 4156/124/07/2020, начальником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області видано наказ № 665 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії у складі: голови комісії заступника начальника СУ ГУНП в Чернігівській області полковника поліції ОСОБА_7 ; членів комісії: слідчого ОМВ СУ ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , старшого слідчого ОМВ СУ ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_8 (а.с. 49, 73).
Дослідивши обставини призначення судового розслідування та утворення дисциплінарної комісії, судом не було встановлено порушення відповідачем норм Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службових розслідувань, а також Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32808, в частині підстав для призначення службового розслідування за фактом неналежного розслідування заступником начальника слідчого відділення Бахмацького відділу поліції ОСОБА_1 кримінального провадження № 120202700700000175, неможливості призначених членів комісії виконувати покладені на них обов'язки у складі такої комісії та повідомлення позивача про дату, час та місце проведення службового розслідування.
При цьому, матеріали службового розслідування не містять письмових скарг позивача на дії осіб, які проводили службове розслідування відносно нього, право на подачу яких ОСОБА_1 мав відповідно до пункту 6 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань.
Щодо безпосередньо виявлених під час службового розслідування фактів порушення позивачем службової дисципліни та неналежного виконання службових обов'язків.
Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною другою статті 9 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно статті 28 Кримінального процесуального кодексу України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Абзацом другим частини другої статті 55 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Частиною другою статті 93 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Пункти 4 та 5 частини п'ятої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно частини другої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, зокрема, щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Так, судом встановлено, що 16.03.2020 надійшло повідомлення, що до Чернігівської обласної лікарні за направленням з Бахмацької поліклініки звернувся громадянин ОСОБА_6 з діагнозом закритий перелом шийки лівої плечової кістки, обставини: 14.03.2020 в барі « Каштан » в м. Бахмач побили невідомі (а.с. 51).
Також, 16.03.2020 позивачем складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, згідно якого від ОСОБА_4 було прийнято усну заяву про отримання ним тілесних ушкоджень, повідомлено про свідка події ОСОБА_5 , за дорученням начальника СВ Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області розпочато досудове розслідування та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120202700700000175 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (а.с. 50-52).
24.03.2020 ОСОБА_1 надано доручення оперативному підрозділу Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області на проведення слідчих (розшукових) дій, якими встановити та допитати свідків даної події, а також допитати працівників закладу «Звено» («Каштан»), що в АДРЕСА_1 , встановити чи є в даному закладі камери відеоспостереження, виконати інші слідчі дії. Вказано строк виконання доручення до 03.04.2020 (зворот а.с. 55).
08.04.2020 постановою начальника СВ Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області відсторонено слідчого Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 від проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120202700700000175 від 16.03.2020, доручено розслідування зазначеного кримінального провадження слідчому Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 (зворот а.с. 56).
В наданих під час службового розслідування поясненнях ОСОБА_1 , зокрема, зазначив, що оскільки ОСОБА_6 перебував у лікарні, тому в порядку статті 40 Кримінального процесуального кодексу України було надано доручення на встановлення свідків та очевидців події, допиту власників закладу по даному факту, встановлення факту здійснення відеозйомки в закладі «Звено», встановленню осіб, які нанесли тілесні ушкодження (відповіді на доручення станом на 16.04.2020 так і не має). Допитати ОСОБА_4 не представлялося можливим, оскільки останньому планувалася операція, домовилися про зустріч на 08.04.2020. На запитання хто саме наніс тілесні ушкодження по телефону не розповідав (а.с. 44).
Під час службового розслідування начальником Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 та начальником СВ Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 були надані пояснення, згідно яких останні зазначити, що вивченням матеріалів кримінального провадження № 120202700700000175 з метою перевірки усної скарги потерпілого щодо не розслідування провадження було встановлено, що слідчим ОСОБА_1 досудове розслідування здійснювалось з порушенням вимог статей 2, 9, 28 Кримінального процесуального кодексу України щодо його швидкого, повного та неупередженого слідства. З моменту початку досудового слідства з 16.03.2020 останнім особисто не виконано жодної слідчої дії на встановлення осіб, які скоїли вказаний злочин, лише 24.03.2020 слідчим було надано доручення на проведення відповідних слідчих та розшукових дій з терміном виконання до 03.04.2020, але контроль за його виконанням ОСОБА_1 не здійснив, у зв'язку з чим позивача було відсторонено від проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні, а також встановлено, що не вжиття слідчим ОСОБА_1 невідкладних слідчих дій стало причиною неможливості отримання відеозаписів з камер спостереження на місці вчинення злочину та отримання інших доказів у кримінальному провадженні, швидкому встановленню осіб, які здійснили даний злочин (а.с. 45-46).
Судом було допитано в судовому засіданні свідка начальника СВ Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 , який пояснив, що до нього звернувся ОСОБА_6 щодо проходження досудового розслідування у кримінальному провадженні, після дослідження якого ним було встановлено, що слідчим ОСОБА_1 з моменту початку досудового слідства, з 16.03.2020, особисто не виконано жодної слідчої дії на встановлення осіб, які скоїли вказаний злочин, лише 24.03.2020 слідчим було надано доручення на проведення відповідних слідчих та розшукових дій, але контроль за його виконанням не здійснив, у зв'язку з чим позивача було відсторонено від проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні. Зокрема, зазначив, що у зв'язку з невчасним наданням доручення на проведення слідчих дій стало неможливим вилучення відеозапису з місця події, власники закладу пояснили, що інформація зберігалась 7 днів.
Також допитаний в судовому засіданні свідок слідчий ОМВ СУ ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , зазначив, що йому прямим керівником було повідомлено, що в СВ Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області знаходиться кримінальне провадження про умисне нанесення тілесних ушкоджень, яке розслідується неналежним чином. Згідно зі своїми функціональними обов'язками зв'язався з керівництвом Бахмацького відділу поліції, та було дійсно встановлено, що у кримінальному провадженні не було проведено жодної слідчої дії, звернувся з рапортом щодо ініціації службового розслідування. Вказує, що особисто слідчим не було проведено жодної слідчої дії.
Що стосується нотаріально завірених заяв ОСОБА_4 від 16.05.2020, від 19.05.2020 та заяви від 20.05.2020 на ім'я начальника Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області (а.с. 14, 64-65, 72), то вони судом не приймаються до уваги, оскільки суперечать одна одній та не були предметом дослідження під час проведення службового розслідування.
Дослідивши вищенаведені обставини службового розслідування, суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов'язків, що виразилось у порушення положень пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, недотримання вимог статей 2, 9, 28, частин другої статті 55, частини другої статті 93, пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 214, частини другої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування кримінального провадження № 120202700700000175 в частині незабезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, дотримання розумності строків прийняття процесуальних рішень та проведенні слідчих (розшукових) дій, не забезпеченні проведення судово-медичної експертизи, не врученні пам'ятки про права та обов'язки потерпілому, визначенні невірної кваліфікації кримінального правопорушення підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовим розслідуванням.
Будь-яких доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам проведення досудового розслідування кримінального провадження № 120202700700000175 позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи таких обставин не встановлено.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно довідки у кримінальному провадженні № 120202700700000175, слідчим Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 в період з 08.04. по 27.04.2020 було проведено досудове розслідування, яким встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які перебувають на посадах інспекторів роти № 2 батальйону № 1 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції України, 27.04.2020 матеріали кримінального провадження передані до Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області для визначення підслідності, 12.05.2020 Бахмацькою місцевою прокуратурою Чернігівської області кримінальне провадження передано за підслідністю до Територіального управління ДБР у м. Києві (а.с. 59-60).
Щодо посилання позивача на те, що під час прийняття оскаржуваного наказу відповідачем не було враховано те, що під час розслідування кримінального провадження позивач користувався повноваженнями не заступника начальника слідчого відділення, а слідчого, а отже у відповідача були відсутні правові підстави звільнення його з посади заступника начальника слідчого відділення, то суд зазначає, що, як вірно зазначено позивачем, заступник начальника слідчого відділення за посадою також виконує обов'язки слідчого, а тому, у разі порушення службової дисципліни, невиконання посадових обов'язків до такого працівника національної поліції може бути застосовано один із видів дисциплінарного стягнення, що передбачені Дисциплінарним статутом, зокрема, і звільнення з посади.
Враховуючи, що позивач на час проведення службового розслідування займав посаду саме заступника начальника слідчого відділення Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області, то відповідач правомірно звільнив позивача з займаної ним посади.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно службової характеристики, позивач станом на час притягнення до дисциплінарної відповідальності мав непогашене дисциплінарне стягнення, догану, оголошену наказом Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області № 38 від 18.02.2020 (а.с. 63).
Так, згідно частини першої статті 23 Дисциплінарного статуту строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить, зокрема: догана - протягом трьох місяців.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (частина дванадцята статті 19 Дисциплінарного статуту).
Суд також зазначає, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є одним із крайніх заходів дисциплінарного впливу (крайнім заходом є звільнення із служби в поліції), проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Відтак, наявність дисциплінарного стягнення також була врахована відповідачем при розгляді питання про звільнення з посади.
Щодо помилковості зазначення в оскаржуваному наказі та висновку службового розслідування посилання на порушення позивачем положень, зокрема, частини четвертої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, а також внесення наказом від 22.07.2020 № 1013 «Про внесення змін до наказу ГУНП» відповідних змін, замінивши словосполучення «ч. 4 ст. 214» на «п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214», то суд погоджується з позицією відповідача, що має місце технічна помилка, оскільки мотивувальна частина висновку службового розслідування місить обґрунтування порушення позивачем саме пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи всі вищенаведені в сукупності обставини справи, пояснення сторін, а також надані докази, суд приходить до висновку, що до капітана поліції ОСОБА_1 , який порушив вимоги Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту, недотримався положення статей 2, 9, 28, частини другої статті 55, частини другої статті 93, пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 214, частини другої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України, правомірно наказом від 22.04.2020 № 752 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ГУНП в Чернігівській області» застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 572 від 22.04.2020 щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади задоволенню не підлягають.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді є похідними від вимоги про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відтак підстави для задоволення такої позовної вимоги також відсутні.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.08.2020.
Суддя Н.М. Баргаміна