10 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/2992/20
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Приватного акціонерного товариства ''Комплекс ''Любецуький'' про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства ''Комплекс ''Любецуький'' про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 29544,16 грн.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривня.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору. Разом з тим, позивач посилаючись на обмежене бюджетне фінансування просить суд відстрочити сплату судового збору.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до частини першої статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З наведеного вбачається, що законодавством не передбачено права органу владних повноважень для відстрочення сплати судового збору з підстав, зазначених у вказаній нормі. Водночас, суд не встановив обставин, які відповідно до частини першої статті 133 КАС України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути підставами для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали про усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом майнового характеру у розмірі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відстрочення сплати судового збору- відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко