Cправа № 127/16360/20
Провадження № 1-кс/127/7247/20
Іменем України
07 серпня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчий СВ Лівобережного ВП Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 30.07.2020 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що СВ Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020020020001385, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, в тому числі за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вироком Борівського районного суду Харківської області від 07.07.2015 та ОСОБА_5 за невстановлених обставин вступили між собою у попередню змову на спільне викрадення грошових коштів із банкоматів шляхом умисного їх пошкодження за допомогою вибуху.
В подальшому, реалізовуючи вказану змову, заздалегідь підготувавшись та розподіливши між собою ролі, 29.07.2020 близько 04:00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. М. Шимка, 24, помітили у житловому будинку банкомат «Ukrsibbank» №9676, який розташований при вході до зоомагазину та належить акціонерному товариству «Укрсиббанк», яке використовується як сховище для грошових коштів, в якому на той час знаходились кошти в сумі 192 900 грн.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з корисливими мотивом та метою, умисно і узгоджено, а ОСОБА_4 - також і повторно, він та ОСОБА_5 підійшли до зазначеного банкомату «Ukrsibbank» №9676 із саморобним вибуховим пристроєм у вигляді кулі із пластиковою трубкою із вмістом газоподібної вибухової речовини та приєднали вказаний пристрій до отвору видачі грошових коштів банкомату. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбігли на безпечну відстань від банкомату та через декілька хвилин вказаний саморобний вибуховий пристрій вибухнув.
Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підбігли до банкомату, однак, в цей час спрацювала сигналізація та спричинені внаслідок вибуху пошкодження банкомату не надали можливості забрати із нього грошові кошти, а тому, не бажаючи бути викритими, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинули місце вчинення кримінального правопорушення. Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, чим попереджено заподіяння акціонерному товариству «Укрсиббанк» матеріальної шкоди на суму 192 900 грн., яка в понад 183 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України становить значну шкоду.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, в тому числі за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вироком Борівського районного суду Харківської області від 07.07.2015, та ОСОБА_5 за невстановлених обставин вступили між собою у попередню змову на спільне викрадення грошових коштів із банкоматів шляхом умисного їх пошкодження за допомогою вибуху.
В подальшому, реалізовуючи вказану змову, заздалегідь підготувавшись та розподіливши між собою ролі, 29.07.2020 близько 04:00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. М. Шимка, 24, помітили у житловому будинку банкомат «Ukrsibbank» №9676, який розташований при вході до зоомагазину, належить акціонерному товариству «Укрсиббанк», яким і використовується як сховище для грошових коштів.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на пошкодження майна банку шляхом вибуху, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно і узгоджено, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до зазначеного банкомату «Ukrsibbank» №9676 із саморобним вибуховим пристроєм у вигляді кулі із пластиковою трубкою із вмістом газоподібної вибухової речовини та приєднали вказаний пристрій до отвору видачі грошових коштів банкомату. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбігли на безпечну відстань від банкомату та через декілька хвилин вказаний саморобний вибуховий пристрій вибухнув.
Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підбігли до банкомату, однак, в цей час спрацювала сигналізація та спричинені внаслідок вибуху пошкодження банкомату не надали можливості забрати із нього грошові кошти, а тому, не бажаючи бути викритими, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок таких дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вищевказаний банкомат перестав функціонувати та був пошкоджений, а саме - біля отвору видачі грошових коштів утворилися сліди обвуглення лакофарбового покриття із нашаруванням коричневого кольору.
Під час обшуку 29.07.2020 транспортного засобу марки та моделі ВMW 740I, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено: договір оренди квартири від 24.06.2020 на 3 арк.; акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду від 24.06.2020 на 1 арк.; додаток до договору оренди нерухомості на 1 арк.; дисконтна картка синього кольору за номером 02404; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за серією та номером НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки та моделі ВMW 740I, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 .
З урахуванням викладеного, оскільки вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом, необхідним для проведення судової експертизи, а тому для запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, використання, відчуження, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Слідчий ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, однак 07.08.2020 звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, у якій також зазначив, що вказане клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник вилученого майна про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений слідчим належним чином, однак у судове засідання не з'явився.
Суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що Лівобережним ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020020001385 від 29.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 194 КК України.
Як зазначено слідчим у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, в тому числі за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вироком Борівського районного суду Харківської області від 07.07.2015 та ОСОБА_5 за невстановлених обставин вступили між собою у попередню змову на спільне викрадення грошових коштів із банкоматів шляхом умисного їх пошкодження за допомогою вибуху.
В подальшому, реалізовуючи вказану змову, заздалегідь підготувавшись та розподіливши між собою ролі, 29.07.2020 близько 04:00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. М. Шимка, 24, помітили у житловому будинку банкомат «Ukrsibbank» №9676, який розташований при вході до зоомагазину та належить акціонерному товариству «Укрсиббанк», яке використовується як сховище для грошових коштів, в якому на той час знаходились кошти в сумі 192 900 грн.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з корисливими мотивом та метою, умисно і узгоджено, а ОСОБА_4 - також і повторно, він та ОСОБА_5 підійшли до зазначеного банкомату «Ukrsibbank» №9676 із саморобним вибуховим пристроєм у вигляді кулі із пластиковою трубкою із вмістом газоподібної вибухової речовини та приєднали вказаний пристрій до отвору видачі грошових коштів банкомату. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбігли на безпечну відстань від банкомату та через декілька хвилин вказаний саморобний вибуховий пристрій вибухнув.
Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підбігли до банкомату, однак, в цей час спрацювала сигналізація та спричинені внаслідок вибуху пошкодження банкомату не надали можливості забрати із нього грошові кошти, а тому, не бажаючи бути викритими, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинули місце вчинення кримінального правопорушення. Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, чим попереджено заподіяння акціонерному товариству «Укрсиббанк» матеріальної шкоди на суму 192 900 грн., яка в понад 183 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України становить значну шкоду.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, в тому числі за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вироком Борівського районного суду Харківської області від 07.07.2015, та ОСОБА_5 за невстановлених обставин вступили між собою у попередню змову на спільне викрадення грошових коштів із банкоматів шляхом умисного їх пошкодження за допомогою вибуху.
В подальшому, реалізовуючи вказану змову, заздалегідь підготувавшись та розподіливши між собою ролі, 29.07.2020 близько 04:00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. М. Шимка, 24, помітили у житловому будинку банкомат «Ukrsibbank» №9676, який розташований при вході до зоомагазину, належить акціонерному товариству «Укрсиббанк», яким і використовується як сховище для грошових коштів.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на пошкодження майна банку шляхом вибуху, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно і узгоджено, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до зазначеного банкомату «Ukrsibbank» №9676 із саморобним вибуховим пристроєм у вигляді кулі із пластиковою трубкою із вмістом газоподібної вибухової речовини та приєднали вказаний пристрій до отвору видачі грошових коштів банкомату. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбігли на безпечну відстань від банкомату та через декілька хвилин вказаний саморобний вибуховий пристрій вибухнув.
Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підбігли до банкомату, однак, в цей час спрацювала сигналізація та спричинені внаслідок вибуху пошкодження банкомату не надали можливості забрати із нього грошові кошти, а тому, не бажаючи бути викритими, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок таких дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вищевказаний банкомат перестав функціонувати та був пошкоджений, а саме - біля отвору видачі грошових коштів утворилися сліди обвуглення лакофарбового покриття із нашаруванням коричневого кольору.
Під час обшуку 29.07.2020 транспортного засобу марки та моделі ВMW 740I, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено: договір оренди квартири від 24.06.2020 на 3 арк.; акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду від 24.06.2020 на 1 арк.; додаток до договору оренди нерухомості на 1 арк.; дисконтна картка синього кольору за номером 02404; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за серією та номером НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки та моделі ВMW 740I, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 .
Наведені обставини підтверджуються протоколом обшуку від 29.07.2020.
Постановою слідчого від 29.07.2020 вилучені речі визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказані речі, які було вилучено під час огляду є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на трансптортний засіб марки та моделі ВMW 740I, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 , із можливістю позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування, а також на: договір оренди квартири від 24.06.2020 на 3 арк.; акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду від 24.06.2020 на 1 арк.; додаток до договору оренди нерухомості на 1 арк.; дисконтну картку синього кольору за номером 02404; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за серією та номером НОМЕР_3 , що були вилучені під час обшуку 29.07.2020 транспортного засобу марки та моделі ВMW 740I, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 .
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ Лівобережного ВП Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого СВ Лівобережного ВП Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя