Справа № 147/823/19
Провадження № 2/147/61/20
(заочне)
11.08.2020 року смт. Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 27 жовтня 2002 року виконкомом Ілляшівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, актовий запис №6; залишити їй шлюбне прізвище ОСОБА_1 ; вирішити питання про повернення їй понесених судових витрат в сумі 768,4 грн. на її користь. В обгрунтування позовної заяви покликається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки з ведення спільного господарства. На протязі більше двох років проживають хоча і в одному будинку, однак подружніх стосунків не підтримують довгий час, фактично проживають окремо.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак 10 серпня та 11 серпня 2020 року подала на адресу суду заяви, в яких просить розгляд справи проводити за її відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення, позов підтримує та від стягнення на її користь судових витрат відмовляється.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча неодноразово повідомлявся про розгляд справи на 02.12.2019, 14.01.2020, 10.02.2020, 11.08.2020, про що наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 СК України, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З свідоцтва про одруження виданого 27 жовтня 2002 року виконавчим комітетом Ілляшівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружилися 27 жовтня 2002 року, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено запис № 6 (а.с. 5).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 10.06.2004 Ілляшівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області (а.с. 6).
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом
Згідно з ч.2 ст. 104, ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
За змістом ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні проживати з відповідачем однією сім'єю. В судовому засіданні встановлено, що сторони більше двох років разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, що свідчить про тривалість і стійкість конфлікту між ними та остаточний розпад сім'ї.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
У позовній заяві ОСОБА_1 також просить залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, з врахуванням вимог ст. 113 СК України, позивачу після розірвання шлюбу слід залишити прізвище ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 247, 259, 265, 268, 280, 284, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 жовтня 2002 року виконавчим комітетом Ілляшівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, актовий запис №6.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Тростянецьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином (п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України).
Повне ім'я сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України: НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , дані паспорта громадянина України не відомі, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя А.М. Мудрак