м. Вінниця
10 серпня 2020 р. Справа № 120/1520/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ: 08410370, адреса: вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012)
до: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
про: відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ: 08410370, адреса: вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного зазначив, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у загальному розмірі 5573,58 грн. Вказана заборгованість у добровільному порядку не сплачена, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 отримано 12.05.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом із тим, станом на день прийняття рішення, вимоги ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року в частині надання відзиву на позовну заяву відповідачем не виконано.
Частинами першою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, Кабінетом Міністрів України постановою від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) з 12.03.2020 року до 22.05.2020 року на усій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22.05.2020 року до 31.07.2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Згідно з підпунктом другим пункту 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності з 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 49, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення або пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином, строк для подання відзиву на позовну заяву був продовжений на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
У зазначеній редакції пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України діяв до 17.07.2020 року.
17.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 року № 731-ІХ" (далі - Закон № 731-ІХ).
Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено у наступній редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Проте, відповідач не скористався своїм правом, визначеним процесуальним законодавством, та у строк, встановлений пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-ІХ, заяву про продовження відповідних процесуальних строків до суду не подавав.
Частиною шостою статті 162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного зареєстрована 21.12.1998 року, здійснює діяльність у сфері оборони (84.22) та вищої освіти (85.42), що підтверджується довідкою Головного управління оборонного та мобілізаційного планування генерального штабу Збройних Сил України № 76/15 від 27.10.2015 року.
Наказом начальника Національної академії № 64-КС від 21.07.2018 року ОСОБА_1 зараховано на перший курс до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Згідно з наказом начальника Національної академії № 184 від 21.07.2018 року відповідача зараховано до списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та на всі види забезпечення.
21.07.2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та курсантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно взяв на себе зобов'язання проходити службу (навчання) у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Разом із тим, контрактом передбачено, що у разі дострокового його розірвання, через небажання курсантом продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчального закладу, відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання).
31.01.2020 року відповідачем подано рапорт про його відрахування у зв'язку з достроковим розірванням контракту через відмову від проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу. У рапорті ОСОБА_1 вказав, що зобов'язується відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного № 15-КС від 25.02.2020 року з солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відраховано з числа курсантів другого курсу у зв'язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу, увільнено від займаних посад та направлено в розпорядження начальника 184 Навчального центру для подальшого проходження строкової військової служби.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по строковій частині) № 54 від 27.02.2020 року відповідача виключено із списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення. Зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням в Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у сумі 6210,28 гривень.
27.02.2020 року ОСОБА_1 ознайомлено із довідкою-розрахунком № 22 про відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 6210,28 грн., у якій останній вказав, що зобов'язується оплатити в касу або на рахунок Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відповідні витрати до 27.03.2020 року, про що свідчить підпис відповідача.
Разом із тим, 28.02.2020 року відповідачем частково відшкодовано вказану суму у розмірі 636,70 грн.
Відповідно до довідки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного № 595 від 30.03.2020 року, станом на 30.03.2020 року, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 5573,58 гривень.
У зв'язку із невідшкодуванням відповідачем витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 1 статті 15 цього Закону).
Порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульований Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
За правилами частини 3, 5 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", з", "и" пункту 1 частини 5 статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Пунктом четвертим Порядку № 964 визначено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року за № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
За приписами пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
У відповідності до пункту 2.3 вказаного Порядку у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Як слідує із змісту контракту, укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та відповідачем, останній був ознайомлений із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), та добровільно взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового його розірвання, через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби.
У свою чергу, з довідкою-розрахунком № 22 від 27.02.2020 року слідує, що ОСОБА_1 визнав свій обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 6210,28 грн., до 27.03.2020 року.
Разом із тим, 28.02.2020 року відповідачем частково відшкодовано вказану суму у розмірі 636,70 грн.
Наявною у матеріалах справи копією довідки розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , підтверджено, що станом на 30.03.2020 року заборгованість відповідача з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі складає 5573,58 грн.
Водночас, доказів відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням його у вищому військовому навчальному закладі, у межах заявлених позовних вимог, до суду не надано.
Пунктами 7-8 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Обов'язок щодо відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, передбачений законодавством та закріплений у контракті проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Таким чином, належним способом захисту та поновлення порушеного права держави є відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, громадянином ОСОБА_1 шляхом звернення позивача до суду з позовною заявою.
Статтею 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної у заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
Оскільки відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 5573,58 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят вісім копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ: 08410370, адреса: вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Рішення у повному обсязі виготовлене: 10.08.2020 року
Суддя Чернюк Алла Юріївна