10 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/831/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства внутрішніх справ України
на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2020 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020
за позовом Хмельницької міської ради
до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області
про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу Хмельницької міської ради у сумі 951 012,80 грн.,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство внутрішніх справ України;
Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області,
17.07.2020 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 (дата складення повного тексту постанови - 25.06.2020) у справі № 924/831/17; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження спірних судових актів.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.07.2020 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюку І.М. (головуючий), Львову Б.Ю., Селіваненку В.П. передано справу № 924/831/17.
У зв'язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.08.2020.
Касаційна скарга МВС України не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Предметом даної касаційної скарги є рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2020 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
З гідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов'язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що доводи касаційної скарги зводиться до цитування окремих норм Цивільного кодексу України та ГПК України. МВС України не наводиться обґрунтування порушення яких саме норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій, щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (відсутні обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів), та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази судом не досліджені та які могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
До того ж ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції і які з огляду на статус Верховного Суду та повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Крім того, згідно з статтею 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано листа з описом вкладення про направлення касаційної скарги та доданих до неї документів Хмельницькій міській раді, Управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області та Головному управлінню Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів, Верховний Суд вказує на таке.
У своїй касаційній скарзі МВС України зазначає, що повний текст постанови скаржником отримано 01.07.2020.
Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропуску МВС України строку на касаційне оскарження у справі № 924/831/17, оскільки скаржником не надано доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови саме 01.07.2020, а додана ним до касаційної скарги копія першого аркуша постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020, як доказ її отримання, із датою і номером" 01.07.2020 № 39084" сама по собі не може вважатися беззаперечним і належним доказом отримання оскаржуваної постанови саме в цей день, оскільки відповідний вхідний штамп проставляється самим МВС України.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що касаційна скарга МВС України подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК України, а підстави, щодо поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд касаційної інстанції в порядку частини третьої статті 292 ГПК України залишає вказану касаційну скаргу на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 зі справи № 924/831/17 без руху.
Водночас постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з послідуючими змінами) (далі - Постанова КМУ № 211), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 введено карантин та відповідні обмежувальні заходи з 12.03.2020.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України, та викладено його зміст в наступній редакції:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Крім того Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 731-ІХ визначено:
"1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом."
Згідно з частиною другою статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, зважаючи на приписи постанови КМУ № 211 (з наступними змінами) та пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, який викладено у новій редакції Законом № 731-ІХ, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали й звернутися із заявою про поновлення строку та надати докази на підтвердження своїх доводів щодо поновлення строку на оскарження, зважаючи на вимоги Закону №731-ІХ.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу МВС України на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
1. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 зі справи № 924/831/17 залишити без руху.
2. Надати Міністерству внутрішніх справ України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали, враховуючи пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, який викладено у новій редакції Законом № 731-ІХ. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Міністерству внутрішніх справ України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Б. Львов