18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 серпня 2020 року Черкаси справа № 925/295/20
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В.
за участю представників:
від позивача Руденко Ю.В., адвокат,
від відповідача Крушельницька М.Р., адвокат,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОКАТНА КОМПАНІЯ» до фізичної особи-підприємця Хмелевскої Юлії Іванівни про стягнення 270 000,00 грн безпідставно набутих коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОКАТНА КОМПАНІЯ» звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Хмелевскої Юлії Іванівни про стягнення 270 000,00 грн безпідставно набутих коштів, сплачених за ремонтно-будівельні роботи на виконання договору від 20.08.2019 №20-08/2019, у зв'язку з тим, що договір є неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки сторонами у належній формі не досягнуто згоди з усіх істотних умов, передбачених для даного виду договору, та відшкодування судових витрат. Позивач вказує, що всупереч умовам кошторис, який є невід'ємною частиною договору, не був узгоджений із позивачем та не підписаний сторонами. Внаслідок чого відповідач не приступив до виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт по покрівлі на об'єкті «Виробничий цех за адресою: м. Черкаси вул. Сурікова, 10». Позивач посилається на недосягнення згоди між сторонами з усіх істотних умов договору, тому, на його думку, договір є неукладеним. У зв'язку з чим, отримана відповідачем від позивача грошова сума в розмірі 270 000,00 грн є безпідставно отриманою, яку відповідач повинен повернути.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.03.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
14.04.2020 відповідач подав до суду відзив на позов від 13.04.2020, у якому у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі, у зв'язку з тим, що наведені позивачем обставини щодо неукладеності договору є надуманими та свідчать про бажання позивача уникнути відповідальності за невиконання умов договору в частині оплати роботи відповідача, оскільки відповідач виконав роботи, за які позивач мав сплатити 400014,00 грн, а фактично сплатив 270000,00 грн. Відзив відповідача суд прийняв до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.04.2020 відкладено підготовче засідання у справі.
05.05.2020 позивач подав до суду відповідь від 04.05.2020 на відзив, у якій доводи відповідача вважає необґрунтованими, оскільки відповідач зі свого боку не прийняв жодних дій, направлених на виконання умов договору і з моменту підписання договору і по даний час жодних ремонтно-будівельних робіт по покрівлі на об'єкті «Виробничий цех за адресою м. Черкаси, вул. Сурікова, 10» не провів, тому, на думку позивача, є всі підстави вважати даний договір не укладеним, оскільки сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору. У зв'язку з чим отримана відповідачем від позивача грошова сума в розмірі 270000,00 грн є безпідставно отриманою, яку відповідач повинен повернути.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.05.2020 відкладено підготовче засідання у справі.
25.05.2020 відповідач подав до суду заперечення від 25.05.2020 на відповідь на відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки розбіжності між сторонами виникли лише у березні 2020 року, а ремонтні роботи здійснювались у період з кінця серпня до листопада 2019 року. На підтвердження чого відповідач надав заяву свідка від 21.05.2020, який безпосередньо виконував визначені договором покрівельні роботи. Перерахування коштів за ремонтні роботи протягом серпня, вересня та жовтня 2019 року свідчить про визнання договору позивачем укладеним, а звернення з даним позовом до суду є прагненням позивача уникнути відповідальності за невиконання умов договору в частині оплати роботи відповідача та відповідно не проведення розрахунку за будівництво іншого об'єкту.
Протокольною ухвалою від 09.06.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справи докази, суд
20.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОКАТНА КОМПАНІЯ» (замовником - позивач у справі), в особі директора Гончарова В.В., що діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем Хмелевскою Юлією Іванівною (виконавцем - відповідач усправі), що діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було укладено договір №20-08/2019 (далі - договір, а.с. 17), за умовами якого виконавець зобов'язався виконати комплекс ремонтно-будівельних робіт по покрівлі на об'єкті: «Виробничий цех за адресою м. Черкаси, вул. Сурікова, 10».
Згідно з пунктом 1.2 договору приймання-передача робіт здійснюється за Актом приймання-передачі робіт, який підписується сторонами.
Відповідно до пункту 2.1 договору вартість робіт за цим договором становить 900 грн/кв.м, без ПДВ.
У пункті 2.2 договору закріплено, що замовник у 5-ти денний строк, починаючи з дня підписання договору зобов'язується здійснити аванс виконавцю без ПДВ.
Відповідно до пункту 3.1 договору приймання-передача робіт здійснюється по Акту приймання-передачі робіт, який підписується замовником та виконавцем.
Замовник зобов'язаний підписати Акт приймання-передачі робіт протягом 5-ти банківських днів після виконання ремонтно-будівельних робіт, проведених виконавцем (пункт 3.2 договору).
Згідно з пунктом 3.3. договору, у разі відмови від підписання акту, замовник складає протягом 3-ох днів з моменту одержання документації мотивований протокол розбіжностей, який направляє виконавцю. У випадку не отримання від замовника підписаного акта приймання-передачі робіт, виконавець складає відповідний акт у односторонньому порядку і роботи вважаються прийнятими замовником.
У пункті 6.1 договору закріплено, що виконавець приступає до виконання робіт тільки після підписання договору сторонами та оплати робіт згідно з погодженим кошторисом.
Відповідно до пункту 6.3 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.
22.08.2019 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №1 на суму 200007,00 грн (а.с. 18).
Позивач здійснив часткову сплату за ремонтно-будівельні роботи у сумі 270 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 19):
№1383 від 22.08.2019 на суму 20000,00 грн.
№1434 від 02.09.2019 на суму 50000,00 грн;
№1635 від 23.10.2019 на суму 100000,00 грн;
№1524 від 27.09.2019 на суму 100000,00 грн;
Відповідачем подано суду копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.10.2019 на суму 200007,00 грн (а.с. 121) та від 27.09.2019 на суму 200007,00 грн (а.с. 120), які не підписані позивачем. Як вказав відповідач, за усною домовленістю позивач мав повернути підписані ним акти після проведення остаточного розрахунку між сторонами, який на даний час не проведено.
11.12.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію №11/12-19 з вимогою повернути кошти попередньої оплати та розірвати договір від 20.08.2019 №20-08/2019, у зв'язку з тим, що відповідач станом на 10.12.2019 без будь-яких поважних причин та повідомлень про них позивачу не виконав будівельних робіт по ремонту покрівлі та попередив про звернення до суду за захистом порушеного права у випадку незадоволення даної вимоги (а.с. 20).
Претензію вручено відповідачу 19.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 24). Відповідач відповіді на претензію не надав, коштів, які вказані у претензії позивачу не повернув.
Вказані підстави стали причиною звернення позивача до суду.
Відповідно до статті 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.
У частині другій статті 316 цього Кодексу визначено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Згідно з положеннями статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (
За договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі Умови). Ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів. Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.
Відповідно до пункту 5 Умов договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
Водночас, у пункті 8 цих Умов зазначено, що у разі коли договір підряду укладається за результатами переговорів сторін, проект договору підряду готує будь-яка сторона у визначені за взаємною домовленістю строки і подає його другій стороні для підписання у двох підписаних нею примірниках.
Договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками, а також нотаріального посвідчення, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін (пункт 11 Умов).
Згідно з пунктом 12 Умов договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся) у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом між позивачем та відповідачем виникли взаємні зобов'язання на підставі договору, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Укладаючи зазначений договір, підрядник зобов'язався провести комплекс ремонтно-будівельних робіт по покрівлі на об'єкті: «Виробничий цех за адресою м. Черкаси, вул. Сурікова, 10». У пункті 6.1 договору сторони домовилися, що виконавець приступає до виконання робіт тільки після підписання договору сторонами та оплати робіт згідно з погодженим кошторисом. Судом встановлено та підтверджено представниками позивача та відповідача, що кошторис до договору між ними не укладалося, таким чином єдиним визначенням робіт, які необхідно було виконати підряднику, згідно з цим договором є визначення, яке викладене у пункті 1.1 договору: виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт по покрівлі на об'єкті: Виробничий цех за адресою м. Черкаси, вул. Сурікова, 10.
Доказом на підтвердження виконання робіт відповідачем свідчать надані суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.10.2019 та від 27.09.2019, а також копії платіжних доручень, згідно з якими позивач перерахував підряднику кошти, у призначенні платежу яких зазначено: «Часткова сплата за будівельно-ремонтні роботи згідно з рахунком від 22.08.2019».
На підтвердження виконання робіт свідчить також заява свідка, яка міститься у матеріалах справи (а.с.102), у якій Велько Віктор Васильович зазначив, що він співпрацює з відповідачкою, як покрівельник, і у період з кінця серпня до листопада проводив ремонтні роботи на об'єкт за адресою: вул.Сурікова, 10 у м. Черкаси.
Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
Крім того, як зазначено у претензії від 11.12.2019, у якій позивач вимагає повернути кошти попередньої оплати та розірвати договір, вказує на те, що сторони за договором вважали його укладеним та розраховували на правові наслідки, які обумовлювалися цим правочином, тобто належне його виконання обома сторонами, проте, у зв'язку з його неналежним виконанням замовник наполягає на його розірванні.
З огляду на наведені правові норми та встановлені обставини, суд вважає, що укладаючи, спірний договір сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, оскільки договір підписаний повноважними представниками сторін за договором, скріплений печатками та відповідає вимогам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 Цивільного кодексу України).
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (частина восьма статті 181 Господарського кодексу України).
З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо правових наслідків таких дій.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Критерії, яким повинен відповідати результат роботи, сторони можуть передбачити безпосередньо у тексті договору, в додатках до нього, затвердженій технічній документації, проектах, ескізах тощо. В разі відсутності або неповноти таких даних - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Вони можуть міститись у державних стандартах, правилах, технічних нормах, в інших нормативно-технічних документах.
Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, встановлений у статті 853 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Частиною четвертою цієї статті також встановлено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Наслідки неналежного виконання договору будівельного підряду визначені, зокрема, у частині 4 статті 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. а також у статті 858 Цивільного кодексу України, згідно з якою робота виконана підрядником з недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо неукладеності договору та надану позивачем довідку Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» від 17.04.2020 №19, у якій повідомлено, що за період з 20.08.2019 до 17.04.2020 у приміщенні виробничого цеху за адресою: м. Черкаси вул. Сурікова, 10, що орендується Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОКАТНА КОМПАНІЯ» на підставі договору оренди від 01.03.2017 №17-03-02 та діючому на даний період договору оренди №3 від 01.03.2020 комплекс ремонтно-будівельних робіт по покрівлі цеху не проводився (а.с. 85).
Як вбачається зі змісту наданих позивачем договорів оренди об'єктом оренди за договором №17-03-02 від 01.03.2017 є нерухоме та рухоме майно за адресою, м. Черкаси, вул. Сурікова, 10: 700 кв.м приміщення виробничого цеху, 80 кв.м офісу на 3 поверсі, кран мостовий, а за договором №3 від 01.03.2020 - приміщення у цеху площею 1450 кв.м, кран мостовий. Судом не встановлено, а позивачем не доведено чи орендувалось позивачем одне і те саме приміщення, і чи містить дана довідка достовірну інформацію щодо предмета доказування.
Щодо посилання позивача на те, що відповідачем безпідставно набута сума коштів у розмірі 270 000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного Кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування судом до них положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Водночас, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що оскільки правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного договору від 20.08.2019 №20-08/2019, тому застосування положень глави 83 Цивільного кодексу України, а саме статті 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.
Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не доведено свої вимоги щодо стягнення коштів у сумі 270 000,00 грн, тому у позові належить відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, сплачений позивачем за подання позову судовий збір та витрати пов'язані з наданням правничої допомоги покладається на позивача та йому не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 11.08.2020.
Суддя О.І.Кучеренко