79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.08.2020 справа № 914/1288/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екскаватор спецсервіс», м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд», м.Львів
про: стягнення заборгованості 79 534, 04грн.
Суддя Синчук М.М.
За участю секретаря судового засідання
Кияк І.В.
Представники учасників справи:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екскаватор спецсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» про стягнення заборгованості 79 534, 04грн.
Ухвалою суду від 02.06.2020р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі №914/1288/20 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.06.2020 р.
Ухвалою суду від 24.06.2020р. розгляд справи відкладено на 20.07.2020р.
Ухвалою суду від 20.07.2020р. розгляд справи відкладено на 03.08.2020р.
02 квітня 2020 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, яким внесено зміни зокрема і до Господарського процесуального кодексу України. Так, розділ X «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Також, 17.07.2020 набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18.06.2020, яким окрім іншого внесено зміни до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України виклавши цей пункт в такій редакції: « 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами та доповненнями, з 12 березня до 31 серпня 2020 на усій території України установлено карантин.
У судове засідання 03.08.2020 р. представник позивача не з'явився. 31.07.2020р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
У судове засідання 03.08.2020 р. представник відповідача не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином та завчасно повідомлений, ухвалу суду від 20.07.2020р. у справі №914/1288/20 отримав 27.07.2020р., що підтверджується інформацією, розміщеною на веб-сайті публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (ідентифікатор поштового відправлення 7901413324907).
Станом на 03.08.2020 р. заяв та клопотань від представника відповідача, зокрема про відкладення розгляду справи не надходило.
У судовому засіданні 03.08.2020 р., суд, зважаючи на те, що від відповідача заяв та клопотань, зокрема про відкладення розгляду справи не надходило, дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.
Зміст та підстави вимог позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, у порушення умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг №18/07/2019 від 18.07.2019р. здійснено розрахунок за надані послуги частково, несплаченими залишилися кошти в розмірі 74 000,00 грн. Враховуючи те, що відповідач прострочив зобов'язання за договором, позивач звернувся з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд'на його користь 74 000,00 грн. боргу, 3 756, 70 грн. пені, 1 188,74 грн. інфляційних втрат та 588, 60 грн. 3% річних.
24.06.2020р. представником позивача подано до суду докази оплати відповідачем заборгованості за Договором у сумі 15 000, 00 грн.
Зміст та підстави заперечень відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів повної оплати заборгованості не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
18.07.2019р. між ТОВ «Екскаватор Спецсервіс» (виконавцем) та ТОВ «Спецавтономбуд» (замовником) укладено договір про надання послуг №18/07/2019 (надалі - Договір).
За умовами п. 1.1. Договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги за допомогою спецтехніки, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги.
Пунктом 3.1. Договору сторонами визначено, зокрема, що акт виконаних робіт є підтвердженням фактичного виконання роботи виконавцем. Акт виконаних робіт вручається замовнику особисто під розписку або надсилається поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення або надсилається на електронну адресу, якщо така вказана замовником у договорі. Сторони погодили, що всі зазначені способи надання актів виконаних робіт та рахунків є належним підтвердженням їх вручення.
На підтвердження факту надання послуг за Договором відповідачу, позивачем додано до позовної заяви Акт надання послуг №124 від 29.07.2019р. на суму 12 600,00 грн., №138 від 06.08.2019р. на суму 15 360,00 грн., №147 від 13.08.2019р. на суму 17 280,00 грн., №150 від 16.08.2019р. на суму 12 960,00 грн., №160 від 28.08.2019р. на суму 12 600,00 грн., №168 від 30.08.2019р. на суму 5 760,00 грн., №178 від 10.09.2019р. на суму 11 880,00 грн., №218 від 08.10.2019р. на суму 48 600,00 грн., №227 від 16.10.2019 р. на суму 35 280, 00 грн., №255 від 31.10.2019р. на суму 8 400,00 грн.
Згідно пп. 3.2.1. п. 3.2. Договору, строк оплати - протягом 2 днів після підписання актів виконаних робіт, в яких зазначаються відпрацьовані мотогодини за відповідний період.
Відповідно до п. 4.3. Договору, разі недотримання строків розрахунків замовник сплачує пеню у розмірі 1% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідачем, ТОВ «Спецавтономбуд», кореспондуючий обов'язок з оплати за надані позивачем послуги виконано частково.
Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період 1 квартал 2020р. за Договором, з якого вбачається, що станом на 18.02.2020р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 74 000, 00 грн.
24.06.2020р. позивачем долучено до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2019 - 23.06.2020, з якого вбачається, що 22.06.2020р. відповідачем оплачено 15 000, 00 грн. заборгованості, відтак станом на 22.06.2020р. заборгованість відповідача за Договором становить 59 000, 00 грн.
06 квітня 2020 року позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензію №2, в якій зазначав про необхідність перерахувати заборгованість у сумі 74 000, 00 грн. на банківський рахунок ТОВ «Екскаватор Спецсервіс», однак така претензія залишилася без розгляду та задоволення зі сторони відповідача.
24.06.2020р. позивачем долучено до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2019 - 23.06.2020, з якого вбачається, що 22.06.2020р. відповідачем оплачено 15 000, 00 грн. заборгованості, відтак станом на 22.06.2020р. заборгованість відповідача за Договором становить 59 000, 00 грн.
Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем боргу у сумі 59 000, 00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Крім того, позивачем нараховано пеню - 3756,70 грн., втрати, пов'язані з інфляцією - 1188,74 грн.; три проценти річних - 588,60 грн.
Висновки суду.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли з Договору про надання послуг №18/07/2019 від 18.07.2019р.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
На виконання умов Договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги за допомогою спецтехніки на загальну суму 180 720, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг, підписаних представниками сторін Договору та скріпленими їх печатками.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У пп. 3.2.1. п. 3.2. Договору сторонами погоджено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 2 днів після підписання актів виконаних робіт.
Положеннями ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що надані послуги були оплачені відповідачем частково у сумі 121 720, 00 грн.
Неоплаченою на момент ухвалення рішення у справі є заборгованість у сумі 59 000, 00 грн.
Заборгованість у розмірі 15 000, 00 грн. відповідачем оплачено 22.06.2020р., тобто після відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи наведене і ту обставину, що предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування після відкриття судом провадження у справі, суд доходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 15 000, 00 грн. заборгованості у зв'язку з відсутністю предмета спору.
З урахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості, зважаючи на те, що у строк, передбачений пп. 3.2.1. п. 3.2. Договору відповідач не оплатив надані послуги у повному обсязі, він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, а заборгованість у розмірі 59 000,00 грн. підлягає стягненню з нього на користь позивача.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Приписами ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 4.3. Договору сторонами погоджено, що у разі недотримання строків розрахунків замовник сплачує пеню у розмірі 1% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
З огляду на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 756, 70 грн. пені за період з 19.02.2019р. до 25.05.2020р., нарахованої на суму боргу 74 000,00 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказав Пленум ВГС України в п. 2.5. постанови від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
З огляду на наведене, суд звертає увагу позивача, що останнім невірно визначено базу нарахування пені - 74 000, 00 грн. Правильним є нарахування пені окремо по кожному неоплаченому акту наданих послуг в межах шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання з оплати по кожному акту окремо мало бути виконане.
З урахуванням часткових оплат відповідачем за Договором, періоди існування заборгованості є наступними:
1.Згідно Акту надання послуг №124 від 29.07.2019р. - з 01.08.2019р. по 02.09.2019р. на суму 12 600, 00 грн.;
2. Згідно акту №138 від 06.08.2019р. - з 09.08.2019р. по 02.09.2018р. на суму 15 360 грн.;
3. Згідно акту №147 від 13.08.2019р. - 16.08.2019р. по 02.09.2019р. на суму 17 280,00 грн.; з 03.09.2019р. по 25.09.2019 р. на суму 9 240, 00 грн.;
4. Згідно акту №150 від 16.08.2019р. - 20.08.2019р. по 25.09.2019р. на суму 12 960,00 грн., з 26.09.2019р. по 19.12.2019р. на суму 7 200, 00 грн. ( У відповідності до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Так як другий день для оплати згідно Договору - 18.08.2019р.-неділя, днем закінчення строку з оплати послу згідно Акту №150 є 19.08.2019р., а прострочення слід рахувати з 20.08.2019р.);
5. Згідно акту №160 від 28.08.2019р. - з 31.08.2019р. по 19.12.2019р. на суму 12 600,00 грн.,
6. Згідно акту №168 від 30.08.2019р. - з 09.09.2019р. по 19.12.2019р. на суму 5 760,00 грн., з 20.12.2019р. по 20.01.2020р. на суму 5 560, 00грн.;
7. Згідно акту №178 від 10.09.2019р. - з 13.09.2019р. по 20.01.2020 р. на суму 11 880,00 грн., з 21.01.2020р. по 17.02.2020р. на суму 1 720,00 грн.
8. Згідно акту №218 від 08.10.2019р.- з 11.10.2019р. по 17 02.2020р. на суму 48 600,00 грн., з 18.02.2020р. по 21.06.2020р. на суму 30 320, 00 грн., з 22.06.2020р. на суму 15 320, 00 грн.
9. Згідно акту №227 від 16.10.2019 р.- з 19.10.2019р. на суму 35 280, 00 грн.,
10. Згідно акту №255 від 31.10.2019р. - з 03.11.2019 р. на суму 8 400,00 грн.
Відповідно до вимог ст.14 Господарського процесуального кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Отже, суд не вправі виходити за межі вимог, заявлених позивачем.
Здійснивши перерахунок пені у відповідності до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 2.5. постанови Пленуму ВГС України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за період з 19.02.2020 р. по 12.03.2020р. включно, як відображено у наведеній нижче таблиці, суд зазначає, що пеня підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1 023, 06 грн., в решті цих вимог суд відмовляє.
Розрахунок суми пені
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
3032019.02.2020 - 12.03.20202311.0000 %0.060 %*419.18
3528019.02.2020 - 12.03.20202311.0000 %0.060 %*487.75
840019.02.2020 - 12.03.20202311.0000 %0.060 %*116.13
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних (заявлених в розмірі 588, 60 грн. за період з 19.02.2019р. - 25.05.2020р.), суд зазначає, що такий проведений частково невірно, у зазначений позивачем період розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу 74 000, 00 грн. становить 588, 36 грн.
Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19.
Відтак, здійснивши власний розрахунок за наведеними вище правилами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення в заявленому розмірі 1 188, 74 грн.
Судові витрати
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки провадження у справі в частин стягнення заборгованості у сумі 15 000, 00 грн. закрито, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123-124, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247-248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» (79066, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 16, кімната 66, ідентифікаційний код 40520152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екскаватор спецсервіс» (79054, Львівська обл., місто Львів, вулиця Баштанна, будинок 3, квартира 5, ідентифікаційний код 42652883) заборгованості у сумі 15 000, 00 грн.
2. Позовні вимоги задовільнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» (79066, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 16, кімната 66, ідентифікаційний код 40520152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екскаватор спецсервіс» (79054, Львівська обл., місто Львів, вулиця Баштанна, будинок 3, квартира 5, ідентифікаційний код 42652883) 60 611, 42 грн. заборгованості, з яких 59 000, 00 грн. основного боргу, 1 023, 06 грн. пені, втрати, пов'язані з інфляцією 1 188,74 грн., 588, 36 грн 3% річних.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» (79066, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 16, кімната 66, ідентифікаційний код 40520152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екскаватор спецсервіс» (79054, Львівська обл., місто Львів, вулиця Баштанна, будинок 3, квартира 5, ідентифікаційний код 42652883) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 601, 90 грн.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 10.08.2020р.
Суддя М.М. Синчук