просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
07 серпня 2020 року м.Харків Справа № 913/518/13-г
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 07.12.2016 у справі №913/518/13-г
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 47 206 499 грн 88 коп.,
особа, дії якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович, вул.Велика Житомирська, 25/2, м.Київ, 01001
секретар судового засідання Скляр Т.С.,
у засіданні брали участь:
від стягувача (позивача): адвокати Абісов А. В., довіреність № 52/19 від 21.12.2019, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000210 від 21.05.2018; Саранюк В.М., довіреність № 11/20 від 03.08.2020, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 1921 від 31.10.2017;
від боржника (відповідача): адвокат Шевченко Д. В., довіреність № 05/48 від 27.12.2019, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 1036 від 26.04.2012;
від приватного виконавця: представник Косяк Н. В., довіреність № 958 від 03.08.2020.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.10.2016 (постановами Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 та Вищого господарського суду України від 17.01.2017 залишено без змін) позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про стягнення 47 206 499 грн 88 коп. задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” інфляційні нарахування в сумі 16 629 105 грн 41 коп., 3% річних в сумі 30 577 394 грн 47 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 68820 грн 00 коп.
На виконання рішення Господарського суду Луганської області від 04 жовтня 2016 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21 листопада 2016 року позивачу виданий відповідний наказ від 07.12.2016.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.12.2019 у задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. за вих.№58667869/6 від 22.11.2019 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі у справі № 913/518/13-г відмовлено.
29.07.2020 від Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" надійшла скарга, в якій заявник просить суд:
- визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича від 16.07.2020 №62597777;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2020 ВП №62597777.
На обгрунтування поданої скарги боржник вказує, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2020 №62597777. Боржник не погоджується з зазначеною постановою, вважає її винесеною з порушенням норм діючого законодавства, а дії виконавця незаконними та такими, що порушують права боржника, оскільки, як вважає останній, строк пред'явлення наказу був пропущений. Зокрема, 19.03.2019 на підставі заяви стягувача Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження №58667869 з виконання наказу, а 16.07.2020 на підставі заяви стягувача винесено постанову про повернення наказу стягувачу. Разом з тим, ч.5 ст.12 Закону України “Про виконавче провадження” визначає строк пред'явлення документа до виконання після переривання саме з дня його повернення лише для окремих випадків, повернення з підстав неможливості в повному обсязі або частково виконати рішення або встановлення заборони на звернення стягнення на майно. За таких обставин, божник вважає, що дії приватного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2020 №62597777 вчинені поза межами повноважень приватного виконавця та не відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2020 скарга передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.07.2020 скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 07.12.2016 у справі №913/518/13-г прийнято до розгляду; призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 07.08.2020.
05.08.2020 від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігора Миколайовича на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення на скаргу (підписані електронним цифровим підписом), в яких приватний виконавець заперечує проти задоволення скарги, оскільки остання не ґрунтується на вимогах закону, вважає, що юобжник зловживає своїми процесуальними правами.
06.08.2020 приватним виконавцем вказані письмові пояснення на скаргу та додані до неї документи також були подані в паперовому вигляді через канцелярію суду.
На обґрунтування власної позиції приватний виконавець зазначає, що сам представник ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» підтверджує, що наказ Господарського суду Луганської області у справі №913/518/13-г від 07.12.2016 було подано до виконання представником Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Департаменту державної виконавчої служби 19.03.2019.
Відповідно до завдань та функцій Департаменту державної виконавчої служби, останній здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями.
Зокрема, при поверненні наказу Господарського суду Луганської області у справі №913/518/13-г від 07.12.2016 державним виконавцем в постанові про повернення виконавчого документу стягувачу в пункті 3 зазначено строк пред'явлення даного виконавчого документа - може бути пред'явлений для виконання в строк до 16.07.2023.
Матеріалами виконавчого провадження №62597777 від 16.07.2020 підтверджується, що до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича було подано представником Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заяву про примусове виконання Наказу Господарського суду Луганської області 16.07.2020. Дана обставина не заперечується також скаржником.
Під час подання заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем була надана копія постанови про повернення виконавчого документу стягувачу №58667869 від 16.07.2020. Таким чином перед відкриттям приватний виконавець Щербаков І.М. пересвідчився, що строк пред'явлення виконавчого документа не пропущено, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Луганської області у справі №913/518/13-г від 07.12.2016.
Приватний виконавець не погоджується з твердженням скаржника, що строк подання наказу суду №913/518/13-г від 07.12.2016, який становить три роки, сплинув 07.12.2019.
Згідно п.1 ч.4 ст. Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
На виконання вимог ч.3 ст. 264 Цивільного кодексу України, після переривання перебіг строків починається заново.
Виходячи з буквального тлумачення вимог ч.4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.3 ст. 264 Цивільного кодексу України, строк на подання Наказу Господарського суду Луганської області у справі №913/518/13-г від 07.12.2016 почався заново у зв'язку з поданням його до виконання до Департаменту державної виконавчої служби 19.03.2019. Тобто після подання виконавчого документу до виконання, строк на його подання кожного разу поновлюється.
Керуючись вимогами ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу в зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
06.08.2020 від стягувача - Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», надійшов відзив на скаргу, в якому останній зазначає, що скарга є необґрунтованою, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Зокрема стягувач не погоджується з позицією боржника, що у зв'язку з поверненням наказу на підставі заяви стягувача, строк для подачі наказу закінчився в 2019 році.
Згідно ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з передбачених статтею підстав, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону).
Пунктом 20 частини III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.07.2020 у п. 3 визначив, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 16.07.2023 року. Зазначена постанова про повернення виконавчого документу є чинною, боржником не оскаржувала ся.
Вищезазначене свідчить, що строк пред'явлення виконавчого документа переривався, перебуваючи на виконанні у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тому строк пред'явлення на даний час визначається з дати повернення, а саме з 16.07.2020.
Всі учасники забезпечили участь своїх представників в судовому засіданні від 07.08.2020.
Представники учасників надали суду усні пояснення з приводу предмету та підстав заявлених вимог по скарзі.
Представник боржника просив суд задовольнити заявлені у скарзі вимоги.
Представники стягувача та представник приватного виконавця проти задоволення скарги зеперечували.
Представник стягувача в судовому засіданні, надаючи суду пояснення з приводу пред'явлення наказу до виконання, заявив клопотання про долучення до справи копії первісно поданої до органу виконання заяви від 02.11.2018 про примусове виконання рішення, яке було судом задоволено.
Представник стягувача пояснив, що наказ для пред'явлення до виконання разом з заявою був направлений органу виконання ще в листопаді 2018 року, однак з невідомих причин виконавче провадження №58667869 було відкрито із запізненням, 19.03.2019.
В судовому засіданні 07.08.2020 судом встановлені обставини по скарзі, досліджені докази.
07.08.2020 в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матерали поданої скарги, заслухавши пояснення представників учасників, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.10.2016 (постановами Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 та Вищого господарського суду України від 17.01.2017 залишено без змін) позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про стягнення 47 206 499 грн 88 коп. задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” інфляційні нарахування в сумі 16 629 105 грн 41 коп., 3% річних в сумі 30 577 394 грн 47 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 68820 грн 00 коп.
На виконання рішення Господарського суду Луганської області від 04.10.2016 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 позивачу виданий відповідний наказ від 07.12.2016.
Строк пред'явлення наказу до виконання зазначено - до 22.11.2019.
Як зазначає заявник скарги (боржник у виконавчому провадженні) та вбачається з матеріалів справи, 19.03.2019 на підставі заяви Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відрито виконавче провадження №58667869 з виконання вказаного наказу суду від 07.12.2016 № 913/518/13-г, яке в подальшому 16.07.2020 року було закінчено, про що на підставі заяви стягувача винесено постанову про повернення наказу стягувачу (т.5, а.с.7).
Зокрема, постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.07.2020 у виконавчому провадженні №58667869 на підставі заяви представника ДК «Газ України» про повернення виконавчого документу, зареєстрованої 15.07.2020 за №19813-33-20, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» наказ від 07.12.2016 № 913/518/13-г повернуто стягувачу.
Зазначене також підтверджується Інформацією про виконавче провадження з державного реєстру виконавчих проваджень.
На переконання заявника, з огляду на повернення виконавчого документу на підставі заяви стягувача, а не з підстав неможливості виконання рішення суду або заборони на відчуження майна, відсутні підстави для поновлення строків для повторної подачі наказу до виконання. Боржник вважає, що в даному випадку строк пред'явлення наказу до виконання закінчився у 2019 році.
При цьому на думку боржника, стягувачем неправомірно було повторно пред'явлено наказ до виконання, про що 16.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Щербаковим І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62597777 (т.5, а.с.57).
Дослідивши вказані обставини, суд дійшов висновку щодо помилковості доводів боржника, з огляду на наступне.
Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Тобто, наказ суду від 07.12.2016 № 913/518/13-г може бути пред'явлений до виконання у встановлені Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року строки.
Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Таким чином, наказ суду від 07.12.2016 № 913/518/13-г підлягає пред'явленню у встановлені цим Законом строки, а саме: протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням Господарського суду Луганської області від 04.10.2016, враховуючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 суду законної сили, тобто до 22.11.2019, про що зазначено і в самому наказі.
Матеріали справи свідчать про те, що наказ суду від 07.12.2016 № 913/518/13-г у встановлені Законом строки було своєчасно пред'явлено до виконання, про що 19.03.2019 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову, відрито виконавче провадження №58667869.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, в силу п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За таких обставин, зважаючи на пред'явлення стягувачем наказу до виконання, трирічний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання перервався. Після переривання перебіг строку поновлюється.
При цьому, згідно ч. 5 ст. 12 Закону передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Зазначені положення законодавства визначають момент, з якого встановлюється строк пред'явлення виконавчого документу до виконання у двох визначених законом випадках.
Разом з тим, зазначеною нормою не виключається та не обмежується можливість переривання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав.
У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо зокрема стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Відповідно до ч.5 ст.37 Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.12 цього Закону.
З наданих пояснень представниками сторін виконавчого провадження та наявної інформації з реєстру виконавчих проваджень вбачається, що рішення суду на час подання стягувачем відповідної заяви та повернення виконавчого документу боржником не виконувалося.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що стягувачем було своєчасно пред'явлено до виконання наказ суду від 07.12.2016 № 913/518/13-г (трирічний строк пред'явлення - до 22.11.2019); на цій підставі 19.03.2019 було відкрито виконавче провадження №58667869 - отже строк пред'явлення виконавчого документа до виконання перервався, після переривання перебіг строку поновився; повернення виконавчого документа за заявою стягувачу згідно постанови від 16.07.2020 не позбавило останнього права повторно пред'явити наказ суду від 07.12.2016 № 913/518/13-г до виконання, про що приватним виконавцем 16.07.2020 була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №62597777.
Тобто повторне пред'явлення наказу до виконання було здійснене стягувачем з додержанням строку, встановленого ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідний висновок також зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, що враховано судом під час розгляду скарги.
Згідно положень ч.ч. 1,3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, зважаючи на прийняття приватним виконавцем постанови 16.07.2020 про відкриття виконавчого провадження №62597777 у відповідності до вимог закону, внаслідок чого відсутнє порушення прав заявника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 233 - 235, 240, 339, 342 - 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 07.12.2016 у справі №913/518/13-г - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 07.08.2020 року та може бути оскаржена відповідно до ст ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали підписано 10.08.2020.
Суддя О.В. Драгнєвіч