ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.08.2020Справа № 910/7118/20
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСС"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО"
про стягнення 383 130,16 грн.
Представники сторін: не викликались.
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" до товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" про 383 130,16 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки №191218-05/1г від 19.12.2018 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті поставленого товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 01.06.2020 року направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 71630523 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.05.2020 року, а саме: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33.
Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва повернута до суду у зв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/7118/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 " Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відповідно до частини 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 02.04.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до частини 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно з частиною 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
19.12.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АСС" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (покупець) укладено договір поставки №191218-05/1г.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця у відповідності до замовлення покупця, а покупець зобов'язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.
Поставка товару здійснюється на підставах накладної (их) згідно замовлення покупця, яка (і) є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).
Згідно з п.1.3 договору загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, виписаних протягом терміну дії даного договору.
Відповідно до п. 4.10 договору обов'язок постачальника по поставці товару покупцю вважається своєчасно та належним чином виконаним з моменту передачі товару в повному обсязі покупцю і надання повного та відповідного пакету документів покупцю на товар.
Як зазначено позивачем, на виконання умов договору поставки постачальник проводив передачу товару, а покупець приймав його та здійснював оплату. Проте, останнім часом відповідач допускав порушення умов договору в частині своєчасної оплати, в результаті чого за період з жовтня 2019 р. по травень 2020р. утворилась заборгованість в сумі 361 906,23 грн.
Зокрема, за видатковими накладними:
- № 2650 від 21.10.2019 р. на суму 24 786,48 грн. - неоплачений залишок становить 24 399,81 грн.;
- № 2651 від 21.10.2019 р. на суму 3 330,72 грн.;
- № 2705 від 28.10.2019 р. на суму 14 952,00 грн.;
- № 2706 від 28.10.2019 р. на суму 15 358,32 грн.;
- 2838 від 14.11.2019 р. на суму 96 225,48 грн.;
- № 3148 від 25.12.2019 р. на суму 75 279,78 грн.;
- № 45 від 13.01.2020 р. на суму 65 915,46 грн.;
- № 143 від 29.01.2020 р. на суму 28 309,02 грн.;
- № 144 від 29.01.2020 р. на суму 2 846,16 грн.;
- № 474 від 11.03.2020 р. на суму 26 310,36 грн.;
- № 475 від 11.03.2020 р. на суму 8 979,12 грн.
Копії вищезазначених накладних підписаних та скіплених печатками сторін наявні в матеріалах справи.
Також, в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних.
Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.5.4 договору оплата за поставлений товар сум у розмірах понад ліміт, встановлений п. 5.5 даного договору, здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок протягом 65 календарних днів з дати поставки товару.
У п. 5.5 договору сторони погодили, що заборгованість покупця за поставлений постачальником товар, яка зберігається за покупцем без застосування до нього відповідальності за невиконання зобов'язання по договору та складає суму (ліміт заборгованості ) в розмірі " ---- " грн. у т. ч. ПДВ. Вказаний ліміт заборгованості має бути погашений (сплачений) у випадку розірвання або закінчення терміну дії договору після підписання сторонами акту звірки.
Таким чином, ліміт заборгованості не встановлений, тобто покупець повинен сплатити повну суму поставки у строк встановлений п.5.4 договору.
Будь-яких інших доказів сплати основного боргу по договору матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №191218-05/1г від 19.12.2020 року у відповідача перед позивачем в сумі 361 906,23 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 18 431,15 грн. та три проценти річних в розмірі 2 792,78 грн. (нараховані по 22.05.2020 року).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно п. 8.2.1 договору за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.4 даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування.
Розрахунок пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
24399.8126.12.2019 - 30.01.20203613.5000 %0.074 %649.77
24399.8131.01.2020 - 12.03.20204211.0000 %0.060 %616.00
24399.8113.03.2020 - 23.04.20204210.0000 %0.055 %560.00
24399.8124.04.2020 - 22.05.2020298.0000 %0.044 %309.33
3330.7226.12.2019 - 30.01.20203613.5000 %0.074 %88.70
3330.7231.01.2020 - 12.03.20204211.0000 %0.060 %84.09
3330.7213.03.2020 - 23.04.20204210.0000 %0.055 %76.44
3330.7224.04.2020 - 22.05.2020298.0000 %0.044 %42.23
14952.0002.01.2020 - 30.01.20202913.5000 %0.074 %319.87
14952.0031.01.2020 - 12.03.20204211.0000 %0.060 %377.48
14952.0013.03.2020 - 23.04.20204210.0000 %0.055 %343.16
14952.0024.04.2020 - 22.05.2020298.0000 %0.044 %189.56
15358.3202.01.2020 - 30.01.20202913.5000 %0.074 %328.57
15358.3231.01.2020 - 12.03.20204211.0000 %0.060 %387.73
15358.3213.03.2020 - 23.04.20204210.0000 %0.055 %352.49
15358.3224.04.2020 - 22.05.2020298.0000 %0.044 %194.71
96225.4819.01.2020 - 30.01.20201213.5000 %0.074 %851.83
96225.4831.01.2020 - 12.03.20204211.0000 %0.060 %2429.30
96225.4813.03.2020 - 23.04.20204210.0000 %0.055 %2208.45
96225.4824.04.2020 - 22.05.2020298.0000 %0.044 %1219.91
75279.7829.02.2020 - 12.03.20201311.0000 %0.060 %588.25
75279.7813.03.2020 - 23.04.20204210.0000 %0.055 %1727.73
75279.7824.04.2020 - 22.05.2020298.0000 %0.044 %954.37
65915.4619.03.2020 - 23.04.20203610.0000 %0.055 %1296.70
65915.4624.04.2020 - 22.05.2020298.0000 %0.044 %835.65
28309.0204.04.2020 - 23.04.20202010.0000 %0.055 %309.39
28309.0224.04.2020 - 22.05.2020298.0000 %0.044 %358.89
2846.1604.04.2020 - 23.04.20202010.0000 %0.055 %31.11
2846.1624.04.2020 - 22.05.2020298.0000 %0.044 %36.08
26310.3616.05.2020 - 22.05.202078.0000 %0.044 %80.51
8979.1216.05.2020 - 22.05.202078.0000 %0.044 %27.48
За перерахунком суду загальний розмір пені становить 17 875,78 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 555,37 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розрахунок трьох процентів річних:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
24399.8126.12.2019 - 22.05.20201493 %298.03
3330.7226.12.2019 - 22.05.20201493 %40.68
14952.0002.01.2020 - 22.05.20201423 %174.03
15358.3202.01.2020 - 22.05.20201423 %178.76
96225.4819.01.2020 - 22.05.20201253 %985.92
75279.7829.02.2020 - 22.05.2020843 %518.32
65915.4619.03.2020 - 22.05.2020653 %351.19
28309.0204.04.2020 - 22.05.2020493 %113.70
2846.1604.04.2020 - 22.05.2020493 %11.43
26310.3916.05.2020 - 22.05.202073 %15.10
8979.1216.05.2020 - 22.05.202073 %5.15
За перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних становить 2 692,31 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 100,47 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 129, ч.9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33, код ЄДРПОУ 32650231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" (53070, Дніпропетровська обл., Криворізький район, с. Широке, вулиця Молодіжна, 1А, код ЄДРПОУ 30260000) основний борг в розмірі 361 906 (триста шістдесят одна тисяча дев'ятсот шість) грн. 23 коп., пеню в розмірі 17 875 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 78 коп., 3% річних в сумі 2 692 (дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 31 коп. та судовий збір в розмірі 5 737 (п'ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 18 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. М. Мудрий