ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.08.2020Справа № 910/6765/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Техбуд" (04073, м.Київ, проспект Степана Бандери, 32, код ЄДРПОУ 39618812)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" (03150, м.Київ, вул.Горького (Антоновича) буд.131, код ЄДРПОУ 35129952)
про стягнення 337 521,42 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Техбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" про стягнення 304 275,00 грн основного боргу - заборгованості за надані послуги по договору від 08.01.2018, 33 246,42 грн пені.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.05.2020 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав, у т.ч. строк для подання відповідачем заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 21.05.2020 позивач отримав - 29.05.2020.
Відповідач письмового відзиву на позов, заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не надав, ухвала суду від 21.05.2020 була отримана відповідачем - 29.05.2020.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом враховано, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020", яким доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами та доповненнями карантин установлено на всій території України до 31.08.2020 р.
17.07.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Суд зазначає, що визначений 20-денний строк для вчинення учасниками процесуальних дій щодо продовження процесуальних строків у зв'язку із карантином, є таким, що сплинув 07.08.2020.
Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача, у т.ч. щодо неможливості реалізації процесуальних прав через запровадження карантину, продовження процесуальних строків, до суду не надходило.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08.10.2018 між позивачем- ТОВ «Експрес Техбуд» (виконавець за договором) та відповідачем - ТОВ Північно-український будівельний альянс" (замовник за договором) був укладений договір № 0810/2018-1 про надання послуг технікою, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами (надалі по тексту - «Техніка»), зазначеними в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною, з особами, які мають право на керування такою Технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності Замовника за адресою: Кіровоградська область, Знам'янський район, с.Богданівка.
У п.2.1 договору сторони погодили, що сума оплати за роботу Техніки визначається на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, виходячи з вартостей за надання послуг, визначених у Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
У додатку № 1 до договору визначено перелік техніки, вартість маш/години з ПДВ за надання послуг кожною із них у договірних правовідносинах.
Відповідно до п.2.2 договору, урахування виконаних робіт (наданих послуг) визначається на підставі змінних рапортів механізмів, підписаних представником Замовника щоденно за одну робочу зміну, а у випадку експлуатації механізмів більш ніж одна зміна за добу, різниця оплачується у часі погодинно.
За умовами п.2.4 договору, основним документом для визначення кількості відпрацьованого Технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками Виконавця і Замовника. Акт виконаних робіт (наданих послуг) готує Виконавець і передає на підпис Замовнику. Замовник зобов'язаний підписати акт на протязі 10-х (десяти) банківських днів з моменту отримання або в той самий строк надати мотивовану відмову від його підписання.
Розрахунок за послуги виконується на протязі 10-ти (десяти) банківських днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), підписаних Сторонами у відповідності до п. 2.4 цього Договору шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений в цьому Договорі (п.2.5 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору було надано послуги технікою, про що сторонами підписано Акти надання послуг № 2934 від 15.10.2019 на суму 28037,50 грн, № 2810 від 30.09.2019 на суму 132 912,50 грн, № 2357 від 31.08.2019 на суму 143 325,00 грн, всього на суму 304 275,00 грн. Вказані акти підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 304 275,00 грн, також за прострочення оплати позивач просить стягнути з відповідача 33 246,42 грн пені.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проаналізувавши правовідносини сторін та умови договору № 0810/2018-1 про надання послуг технікою від 08.10.2018, надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними засобами доказування доведено факт надання послуг за договором на спірну суму.
Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за надані послуги становить 304 275,00 грн.
Доказів оплати відповідачем суми 304275,00 грн боргу, у т.ч. у встановлені строки, суду не надано.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати замовником, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплачених послуг.
Позивачем заявлено до стягнення 33 246,42 грн пені за період з 26.10.2019 по 25.03.2020 прострочення виконання зобов'язання, які задовольняються судом в межах розрахунку позивача.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, належними засобами доказування обставин справи та стверджувань позивача не спростував.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості отриманих послуг є таким, що настав, за відсутності доказів оплати, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Техбуд" визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" (03150, м.Київ, вул.Горького (Антоновича) буд.131, код ЄДРПОУ 35129952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Техбуд" (04073, м.Київ, проспект Степана Бандери, 32, код ЄДРПОУ 39618812) 304 275 (триста чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп основного боргу, 33246 (тридцять три тисячі двісті сорок шість) грн. 42 коп пені, судовий збір у розмірі 5062 (п'ять тисяч шістдесят дві) грн. 82 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак