ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2020Справа № 910/5265/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І. розглянувши
клопотання Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/5265/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний
комбінат імені Ілліча";
до Акціонерного товариства "Українська залізниця";
про стягнення 11 893,47 грн.
без виклику представників сторін,
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 11 893,47 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/5265/20 від 17.06.2020 позовні вимоги задоволено повністю.
14.07.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про виправлення описки в судовому рішенні по справі №910/5265/20
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5265/20 від 16.07.2020 виправлено описку в другому пункті резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва № 910/5265/20 від 17.06.2020 та викладеного його в наступній редакції: « 2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; код ЄДРПОУ 00191129) суму збитків у розмірі 11 893 грн 47 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн.».
20.07.2020 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення та заява про поновлення пропущеного процесуального строку.
Розглянувши подане клопотання, суд приходить до висновку про його часткове задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу у справі № 910/5265/20, стягнувши Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 1 695,43 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1 695,43 грн позивачем надано суду копію Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018, Додаткову угоду №6 від 09.12.2019 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018, Додаткову угоду №155 від 01.04.2020 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018, Акт №1 від 03.07.2020 приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди №155 від 01.04.2020, розрахунок розміру винагороди за Договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018.
Відповідно до розрахунку розміру винагороди перелік послуг, наданих послуг включає:
1. усна консультація клієнта (в тому числі проведеного опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, пошуку та аналізу судової практики, яка склалася в подібних спорах), узгодження правової позиції з клієнтом - 1 год - 315,30 грн,
2. збір доказів (підготовка письмових документів: листи, претензії, відповіді на листи, запити, тощо) - 2 год - 630,60 грн,
3. складання та подання позовної заяви - 2 год - 630,60 грн,
4. гонорар за складність справи майнового характеру - 118,93 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що надані договір, акт приймання-передачі наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в визначеному ними розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Водночас, судом встановлено, що у відзиві на позов відповідач заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 695,43 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Щербаковим Н.В. було складено та подано до суду позовну заяву та заяву про виправлення описки в рішенні.
Відповідь на відзив ним не подавалась, а розгляд справи здійснювався у спрощеному позовному проваджені без проведення судових засідань.
Так, в розрахунку розміру винагороди зазначено, що на збір доказів (підготовку письмових документів: листи, претензії, відповіді на листи, запити, тощо) адвокатом витрачено 2 год вартістю 630,60 грн,
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять таких письмових документів, як листи, претензії, відповіді на листи, запити, тощо, про які зазначено в розрахунку розміру винагороди, а тому суду не доведено, що такі послуги надивились.
З огляду на викладене, суд вважає, що стягненню підлягають 315,30 грн за збір доказів (1 год) та 630,60 грн за складання та подання позовної заяви.
Також, зважаючи на відсутність судових засідань по справі, складність справи, наявність широкої судової практики у подібних правовідносинах, учасниками яких є сторони даної справи, та, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 118,93 грн гонорару за складність справи майнового характеру та 630,60 грн за усну консультація клієнта (в тому числі проведеного опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, пошуку та аналізу судової практики, яка склалася в подібних спорах), узгодження правової позиції з клієнтом не відповідає критеріям розумності та співрозмірності.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи у суді, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, на переконання суду, співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 945,90 грн, у зв'язку з чим клопотання Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Щодо зави Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про поновлення пропущеного процесуального строку, то остання задоволенню не підлягає, оскільки відповідний процесуальний строк не пропущено.
Керуючись ст. ст.244, 236 - 241 ГПК України, суд
1. Клопотання Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; код ЄДРПОУ 00191129) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 945,90 грн
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано: 04.08.2020.
Суддя А.І. Привалов