номер провадження справи 15/132/20
10.08.2020 Справа № 908/2017/20
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансойлтрейд», 69041, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16
про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна недійсним
без виклику представників сторін
установив
06.08.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансойлтрейд», м. Запоріжжя про визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансойлтрейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпєріум», посвідчений 19.05.2016 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2290.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020 справу № 908/2017/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 10.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2017/20, присвоєно справі номер провадження 15/132/20. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27.08.2020.
Разом із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , м. Запоріжжя, подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» вчиняти реєстраційні дії, зокрема, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, отель-сауна, загальної площі 195,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 919455223101.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що предметом позовних вимог є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, які незаконно вибули з володіння ТОВ «Трансойлтрейд». Позивач зазначає, що йому стало відомо, що новий власник ТОВ «Імперіум» передав в іпотеку вищевказане нерухоме майно, обтяжувачем якого є ОСОБА_2 . Тобто, у разі задоволення позовних вимог судом, виконання рішення суду може бути ускладнено або взагалі неможливо, оскільки обтяжувач (іпотекодержатель) на період спору задля захисту своїх прав може задовольнити свої вимоги за рахунок спірного майна, що порушить права та законні інтереси позивача та законного власника майна. Тому, виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення позову. Також зазначив, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення не подаються, оскільки на його думку, можливі збитки та інші ризики відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову відсутні, оскільки позовні вимоги є законними та обґрунтованими. Та навпаки, у разі не вжиття заходів забезпечення позову можуть настати негативні наслідки саме для позивача.
Розглянувши заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до приписів ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з приписами ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без надання належних та допустимих доказів в обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Крім того, нежитлове приміщення належало Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансойлтрейд", - продавець за спірним договором, позивачем за позовом виступає учасник вказаного товариства ОСОБА_1 , тому відсутні підстави стверджувати про те, що невжиття заходів забезпечення позову порушить права та законні інтереси позивача та законного власника майна.
Заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що не вжиття заходів забезпечення позову призведе до не забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову або імовірності утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
У зв'язку з вищевикладеним, а також враховуючи, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, заяву слід визнати такою, що не підлягає задоволенню на даний час у зв'язку з не надання доказів на підтвердження істотного ускладнити чи унеможливлення виконання рішення, з урахуванням обставин викладених у клопотанні.
Керуючись ст. ст. 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» вчиняти реєстраційні дії, зокрема, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, отель-сауна, загальної площі 195,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 919455223101, відмовити.
Ухвалу направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу підписано 10.08.2020.
Суддя І. С. Горохов