Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2020 р. Справа № 906/905/20.
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді: Сікорської Н.А., розглядаючи заяву Приватного підприємства "Автомагістраль" про забезпечення позову у справі
за позовом: Приватного підприємства "Автомагістраль"
до: 1. Служби автомобільних доріг у Житомирській області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Німецьке підприємство "Автострада"
про визнання недійсними процедури публічних закупівель та договору
Позивачем пред'явлено позов про :
- визнання недійсними результати процедури закупівлі № UA-2020-02-13-002645-b, проведеної Службою автомобільних доріг у Житомирській області, оформлені протоколом засідання тендерного комітету №160 від 22.06.2020р.
- визнання недійсним Договору №61 на закупівлю робіт ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013. Реконструкція автомобільної дороги загального користування державного значення М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через м. Вінницю) на ділянці км 29+483 - км 35+483, Житомирська область (45233000-9. Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) від 07.07.2020р., укладений Службою автомобільних доріг у Житомирській області з ТОВ «Спільне українсько - німецьке підприємство «Автострада».
Спір ґрунтується на тому, що процедура закупівлі відбулася із порушеннями вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
10.08.2020 на адресу суду від Приватного підприємства "Автомагістраль" надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Службі автомобільних доріг у Житомирській області та ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада" вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного ними Договору № 61 на закупівлю робіт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Реконструкція автомобільної дороги загального користування державного значення М_21 Виступовичі- Житомир-Могилів-Подільський (через м.Вінницю) на ділянці км 29+483 -км 35+483 , Житомирська область (45233000-9. Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) від 07.07.2020.
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, заявник вказує, що предметом спору в даній справі є визнання недійсними процедури закупівлі № UА-2020-02-13-002645-b та укладеного за результатами процедури закупівлі Договору № 61 від 07.07.2020.
Вказує, що за своєю правовою природою Договір № 61 від 07.07.2020 є договором на виконання робіт. Відповідно, зважаючи значний час розгляду справи, а також можливість зупинення розгляду справи, оскарження рішення у цій справі в апеляційному порядку, сторони договору можуть здійснити його фактичне виконання.
В цьому випадку рішення суду у разі задоволення позову, не матиме правового сенсу, оскільки не призведе до реального поновлення порушених прав позивача, роботи будуть виконані, і у відповідача 1 не буде правових підстав та необхідності проводити повторну процедуру закупівлі, оскільки при визнанні договорів на виконання робіт недійсними реституція не передбачена. Таким чином, не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення прав позивача.
Зазначає, що виконання договору № 61 здійснюватиметься за бюджетні кошти. В разі задоволення позову та визнання недійсними процедури публічної закупівлі № UА-2020-02-13-002645-b та Договору № 61, без вжиття заходів забезпечення позову, будуть порушені основні засади використання бюджетних коштів. Невжиття заходів забезпечення позову може також призвести до зайвого витрачання бюджетних коштів, через завищення вартості робіт у зв'язку з відсутністю реальної конкуренції на торгах.
За викладених обставин заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання Договору № 61 до прийняття рішення по суті призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення у повному обсязі в майбутньому у випадку, якщо позов буде задоволено.
Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява не може бути задоволена з таких підстав.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності з позовними вимогами.
Згідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
З огляду на предмет спору у даній справі, судове рішення, у разі задоволення якого, не вимагатиме примусового виконання, тому в даному випадку не підлягає з'ясуванню та дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а підлягає дослідженню та встановленню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійними результатів процедури закупівлі, оформлені протоколом засідання тендерного комітету № 160 від 22.06.2020 та визнання недійсним договору № 61 від 07.07.2020 на закупівлю робіт.
Позовні вимоги у справі позивачем мотивовані тим, що процедура закупівлі № UА-2020-02-13-002645-b проведена відповідачем-1 з грубим порушенням приписів ЗУ "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання недійсною та як наслідок визнання недійсним укладеного договору на закупівлю № 61 від 07.07.2020.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам, оскільки позивач заявив вимоги про визнання недійсними процедури закупівлі та укладеного договору в результаті проведеної процедури закупівлі договору, проте не заявлено жодних вимог стосовно права позивача на укладення такого договору чи визнання переможцем закупівлі тощо, а отже, виконання можливого рішення суду за вказаними позовними вимогами не залежить від застосування судом заходів забезпечення позову та не призведе до захисту ймовірно порушених прав позивача.
У випадку прийняття судового рішення про визнання недійсним договору, який є предметом судового позову, саме у сторін договору виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
Суд звертає увагу позивача, що підстави для недійсності оскаржуваної процедури закупівлі та відповідного договору є предметом спору, що потребує доведення в установленому законом порядку, тому суд не розглядає вимоги про недійсність процедури закупівлі та недійсність договору, як безспірні та такі, що вказують на необхідність забезпечення позову з метою уникнення обставин , які можуть утруднити виконання рішення суду або зробити неможливим ефективний спосіб захисту, обраний позивачем.
У випадку вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, суд фактично погодиться з недійсністю укладеного між відповідачами договору.
За приписами ч.1 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
За вказаних вище обставин, з огляду на предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що захід забезпечення позову, про який заявив позивач, не відповідає принципам співмірності та адекватності із заявленими позовними вимогами.
Суд зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.
Водночас, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведуть до утруднення чи неможливості виконання рішення суду саме у розрізі заявленого позивачем предмету спору.
За викладених вище обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії провадження у справі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 ГПК України, господарський суд
Відмовити Приватному підприємству "Автомагістраль" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України
Суддя Сікорська Н.А.
Друк:
1 - в справу
2- заявнику (рек.)