10 серпня 2020 р. Справа № 480/3249/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду звернулась з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (40020, м. Суми, вул. Вєтрова, 24), в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 805180/2019/000244/2 від 15.11.2019 року;
2. Визнати протиправним та скасувати картку відмови Сумської митниці ДФС № UА 805180/2019/00545.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07.11.2019 року придбала автомобіль марки FORD KUGA, 2016 року випуску, за ціною 9200,00 євро, на підставі рахунку фактури від 07.11.2019 року.
З метою митного оформлення придбаного автомобіля подала до Сумської митниці ДФС декларацію, згідно з якою митна вартість визначена за ціною продажу авто в сумі 9200,00 євро.
08.11.2019 року здійснила оплату за митне оформлення транспортного засобу в розмірі 90000,00 грн. (квитанція № ПН674028 від 08.11.2019 року).
Втім, рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів № UА 805180/2019/000244/2 від 15.11.2019, митна вартість транспортного засобу була скоригована та визначена в сумі 12280,00 євро, у зв'язку з чим, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № СТА 805180/2019/00545, повідомлено про відмову у митному оформленні автомобіля.
При повторному зверненні із митними документами до відповідача транспортний засіб позивача був розмитнений саме з врахуванням скоригованої відповідачем суми - 12280,00 євро.
Так, враховуючи скориговану відповідачем суму, 18.11.2019 року, позивач здійснила доплату за митне оформлення ТЗ в розмірі 24630,00 грн. (квитанція № ПН702876 від 18.11.2019 року).
На виконання вимог відповідача були сплачені митні платежі на загальну суму 114630,00 грн. та 917, 00 грн. комісії банку.
Позивач вважає, що зазначені рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними, оскільки основним методом визначення митної вартості є ціна договору щодо товарів, які імпортуються, на підтвердження якої декларант подає визначений Митним кодексом України перелік документів. Вимагати додаткові документи на підтвердження митної вартості та визначати цю вартість за іншими методами, ніж ціна договору, митний орган має право лише у виключних випадках, зокрема, у разі наявності доказів недостовірності заявленої вартості, а тому просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 28.05.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
14 листопада 2019 року декларантом позивача подано електронну МД (типу імпорт громадянами авто, після попередньої) № UА805180/2019/031815 (далі - МД), відповідно до 31 графи якої до митного оформлення пред'явлено " 1.Автомобіль легковий, бувший у використанні - 1шт .Марка FORD KUGA Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 Bигoтoвлeння серпень 2016, Модельний рік виготовлення 2017, Тип двигуна дизель. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1997 куб.см. Товар відповідає нормам не нижче "ЕВРО-6", Тип кузова універсал. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія-5. Призначений для перевезення людей. Колісна формула:2*4. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації зазначено в акті митного огляду".
Разом з митною декларацією уповноваженою особою позивача на підтвердження митної вартості товару було надано рахунок фактуру серії №19132 від 07.11.2019, згідно якого фактурна вартість транспортного засобу складає 9200 євро.
Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками системи митного оформлення "Інспектор -2006" за МД від 14.11.2019 №UА805180/2019/031815 було сформовано митні формальності за наступними кодами класифікатору :
- 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів. Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість- 12280,00";
-103-1 "Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";
- 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
За результатами аналізу товаросупровідних документів та відпрацювання митної формальності 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості товарів) посадовою особою митного органу встановлено наступне:
- відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- заявлена митна вартість ТЗ позивача у розмірі 9200,00 Євро, не включає в себе витрати на транспортування цього ТЗ до місця ввезення на митну територію України. Разом із цим, до митниці не було надано жодного документа, що містить відомості про розмір витрат на транспортування ТЗ позивача до місця ввезення на митну територію України, або документа, який містить пояснення щодо відсутності понесених транспортних витрат.
При здійсненні декларування транспортного засобу разом із митними деклараціями мали подаватись банківські платіжні документи.
Однак, в порушення вимог пунктів 4 та 5 частини 2 статті 53 МК України будь-які платіжні документи на підтвердження ціни, що була сплачена за автомобіль, декларантом до митниці не подано.
Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості товарів, визначено ч.2 ст.53 МКУ.
Вишенаведений перелік документів є обов'язковим для надання при митному оформленні товару.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 22-34).
Ухвалою суду від 16.06.2020 р. задоволено клопотання представника Слобожанської митниці Держмитслужби та замінено відповідача у справі - Сумську митницю ДФС на Слобожанську митницю Держмитслужби.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 14 листопада 2019 року декларантом позивача подано електронну МД (типу імпорт громадянами авто, після попередньої) № UА805180/2019/031815 (далі - МД), відповідно до 31 графи якої до митного оформлення пред'явлено " 1.Автомобіль легковий, бувший у використанні - 1шт. Марка FORD KUGA Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 Bигoтoвлeння серпень 2016, Модельний рік виготовлення 2017, Тип двигуна дизель. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1997 куб.см. Товар відповідає нормам не нижче "ЕВРО-6", Тип кузова універсал. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія-5. Призначений для перевезення людей. Колісна формула:2*4. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації зазначено в акті митного огляду (а.с. 36,37).
Разом з митною декларацією уповноваженою особою позивача на підтвердження митної вартості товару було надано рахунок фактуру серії №19132 від 07.11.2019, згідно якого фактурна вартість транспортного засобу складає 9200 євро.
Після прийняття МД до митного оформлення 14.11.2019 інспектором митниці направлено декларантові електронне повідомлення такого змісту "У відповідності вимог статей 53 та 368 Митного кодексу України необхідно надати документи, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів" (а .с. 22).
У відповідь на вказаний запит декларантом було повідомлено про відсутність інших документів (а. с. 35).
15.11.2019 року Сумська митниця ДФС прийняла Рішення про коригування митної вартості №UA805180/2019/000244/2 (а.с. 16) та Картку відмови у митному оформленні №UA805180/2019/00545 (а.с. 15), згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість у розмірі 12 280 Євро.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України - далі МК України).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно частини 6 цієї статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовувати додаткові документи у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі № 809/1884/16.
Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).
Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації визначено за основним методом, зокрема ціною, зазначеною в рахунку -фактурі.
Підставою для коригування митної вартості товару було неподання декларантом документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу. Джерелом визначення митної вартості вказано інформацію спеціалізованих видань та інформаційних ресурсів.
Суд зазначає, що згідно з рахунком фактури №19132 від 07.11.2019 року вартість імпортованого автомобіля складає 9200 Євро, при цьому відповідно до ст. 53 Митного кодексу України рахунок-фактура є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Вказаний документ було надано для митного оформлення.
Предметом розгляду даної справи є правомірність коригування Сумською митницею складових ціни транспортного засобу.
В спірному рішенні Сумської митниці ДФС взагалі не вказано, в чому полягає необ'єктивність та недостатність поданих позивачем документів. Джерелом визначення митної вартості вказано інформацію із зовнішніх джерел, однак не зазначено яких саме та яка саме інформація була використана, не доведена правомірність використання саме такої інформації.
Слід зазначити, що в межах даної справи саме відповідач повинен довести правомірність всіх складових суми коригування, яку він визначив в спірному рішенні, і в разі недоведеності таке рішення підлягає скасуванню.
Відповідач в оскаржуваному рішенні та картці відмови не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сумська митниця ДФС та Слобожанська митниця Держмитслужби, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, а спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці суму судового збору в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 805180/2019/000244/2 від 15.11.2019 року;
Скасувати картку відмови Сумської митниці ДФС № UА 805180/2019/00545.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, ідентифікаційний код 43332958) судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук