30 липня 2020 року м. Рівне №817/1046/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача - адвоката І.В. Поляк; представника відповідача - В.В. Пожара; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (далі іменується - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник - Офіс великих платників податків ДПС) (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2018 №Ю-258-11 про сплату недоїмки по єдиному внеску в розмірі 12309016 грн. 86 коп.
Заяви по суті справи.
Позовна заява обґрунтована тим, що постановами ДВС від 22.09.2014 та від 30.09.2014 накладено арешти на кошти, які містяться на рахунках ПАТ «Рівнеазот». Позивач був позбавлений можливості сплатити єдиний внесок зі свого банківського рахунку. З метою своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску, за період з червня по вересень 2015 року, на підставі договору доручення №05.15 від 29.05.2015 та виданої відповідно до цього договору довіреності, ПАТ «Рівнеазот» здійснив сплату єдиного внеску через повіреного - Дочірнє підприємство «Хімік» ПАТ «Азот». Сплата єдиного внеску проводилась від імені і за рахунок ПАТ «Рівнеазот». Однак, листом №25588/10/28-10-20-4-20 від 18.11.2015 відповідачем повідомлено позивача про те, що така сплата єдиного внеску суперечить вимогам частини дев'ятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зокрема, у вказаному листі контролюючий орган наголосив на тому, що станом на 13.11.2015 усунуто невідповідність по підприємству ПАТ «Рівнеазот» стосовно сплати єдиного внеску в загальній сумі 20685499,00 грн., яку сплачувало ДП «Хімік» ПАТ «Азот», шляхом перекиду коштів з ІКПП (інтегрованої картки платника податку) ПАТ «Рівнеазот» на ІКІІП «Нез'ясовані платежі». В результаті чого, в ІКПП платника ПАТ «Рівнеазот» виникла недоїмка в розмірі 11870891,55 грн. В подальшому, поточні платежі ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску контролюючий орган відносив в рахунок погашення вказаної вище недоїмки, натомість виникала нова недоїмка за інший період. Як наслідок, 14.02.2018 фіскальним органом сформовано чергову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 зі сплати єдиного внеску, яку позивач вважає протиправною. Позивач вказує, що сума єдиного внеску за період з 01.06.2015 по 30.09.2015 сплачена повіреним підприємства - ДП «Хімік» ПАТ «Азот», у повному обсязі, а тому обов'язок зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано ним повністю та належним чином. Позивач вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для направлення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 14.02.2018, оскільки численними рішеннями судів установлено факт відсутності порушення з боку позивача норм законодавства щодо сплати єдиного внеску третьою особою. Просив задовольнити позов повністю.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що відповідно до частини дев'ятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, сплата ДП «Хімік» ПАТ «Азот» єдиного внеску від імені ПАТ «Рівнеазот» суперечить вимогам вказаної вище статті Закону. Відтак, відповідач зазначає, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 14.02.2018 сформована правомірно. Просив відмовити позивачу у задоволення позовних вимог повністю.
Ухвалою судді від 16.04.2018 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 05.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 07.06.2018.
Ухвалою суду від 07.06.2018 клопотання Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про зупинення провадження у справі - задоволено; провадження в адміністративній справі №817/1046/18 - зупинено до набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/386/18.
Ухвалою суду від 01.07.2020 клопотання Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про поновлення провадження у справі - задоволено; поновлено провадження в адміністративній справі №817/1046/18 та призначено підготовче засідання на 16.07.2020.
Ухвалою суду від 16.07.2020 замінено відповідача по справі №817/1046/18 - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС.
Ухвалою суду від 16.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 30.07.2020.
У судове засідання 30.07.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов повністю.
Представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, заперечив проти позову, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 30.07.2020.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Постановами заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 18.06.2015 та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30.07.2015, накладено арешти на кошти, які містяться на рахунках ПАТ «Рівнеазот», що позбавляло позивача можливості здійснити сплату єдиного внеску зі свого банківського рахунку відповідно до приписів частин сьомої, восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с. 50-54 том 1).
З метою своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску між Публічним акціонерним товариством «Рівнеазот» та Дочірнім підприємством «Хімік» ПАТ «Азот» укладено Договір доручення №05.15 від 29.05.2015 (далі іменується - Договір доручення №05.15 від 29.05.2015), відповідно до пункту 1.1 якого - Повірений (ДП «Хімік» ПАТ «Азот») в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується за рахунок Довірителя (ПАТ «Рівнеазот») виконувати грошові зобов'язання, деталізований зміст яких визначається у додатках (а.с. 55 том 1).
На виконання підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору доручення №05.15 від 29.05.2015, позивачем видано довіреність №748-юв від 11.06.2015, якою уповноважено ДП «Хімік» ПАТ «Азот» вчиняти наступні дії: сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Рівнеазот»: нотаріальні послуги, податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, аліменти, заробітну плату, інші утримання з заробітної плати, пенсії, оплату листків непрацездатності, виплати заробітної плати за період відпустки, компенсацію середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, відрахування від ФОП, кошти на господарські потреби, на відрядження, супутні банківські комісії (а.с. 57 том 1).
На виконання вимог Договору доручення №05.15 від 29.05.2015 та у відповідності до повноважень згідно з Довіреністю №748-юв від 11.06.2015, ДП «Хімік» ПАТ «Азот» сформувало та подало на виконання банківських установ платіжні доручення із зазначенням призначення платежу «нарахована сума ЄВ» у загальному розмірі 20685499,01 грн. (а.с. 59 том 1).
Як встановлено судом, перераховані в липні та вересні 2015 року ДП «Хімік» ПАТ «Азот» від імені та за дорученням ПАТ «Рівнеазот» грошові кошти в рахунок оплати сум платежів з єдиного внеску за спірний період були прийняті контролюючим органом як належні; останній не мав жодних зауважень та не направляв жодних повідомлень позивачу про те, що перераховані кошти не можуть бути прийняті як сплата єдиного внеску за вказаний період, а також не повідомляв позивача про виникнення недоїмки за платежем «суми єдиного внеску».
Лише в листопаді 2015 на адресу позивача надійшов лист Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників №25588/10/28-10-20-4-20 від 18.11.2015, в якому зазначалось, що на адресу Центрального офісу надійшов лист Державної фіскальної служби від 12.11.2015 про порушення вимог Закону України №2464-VI, а саме, що у період з липня по вересень 2015 року ДП «Хімік» ПАТ «Азот» здійснило сплату єдиного внеску на загальну суму 20685499 грн. за ПАТ «Рівнеазот», а тому кошти сплачені ДП «Хімік» ПАТ «Азот», перекинуто з інтегрованої картки платника податку (ІКПП) ПАТ «Рівнеазот» на ІКПП «Нез'ясовані платежі», в результаті чого в ІКПП платника ПАТ «Рівнеазот» виникла недоїмка у розмірі 11870891,55 грн., яка підлягає погашенню (а.с. 61 том 1).
У даному листі також пропонувалося позивачу підписати Акт звірки від 18.11.2015 №9741-20 по єдиному соціальному внеску станом на 13.11.2015.
Листом від 14.12.2015 №5084 позивач повідомив контролюючий орган про відсутність підстав для підписання Акта звірки через відсутність недоїмки (заборгованості) зі сплати ЄСВ (а.с. 62 том 1).
Так, контролюючим органом винесені відповідні Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11, зокрема:
від 07.12.2015 на суму 16821411,33 грн. станом на 30.11.2015;
від 12.01.2016 на суму 10365195,00 грн. станом на 31.12.2015;
від 04.02.2016 на суму 18176403,39 грн. станом на 31.01.2016;
від 07.05.2016 на суму 20035875,98 грн. станом на 31.05.2016;
від 05.05.2017 на суму 29214245,76 грн. станом на 30.04.2017;
від 07.07.2017 на суму 10547515,40 грн. станом на 30.06.2017;
від 14.09.2017 на суму 8898695,69 грн. станом на 31.08.2017;
від 12.10.2017 на суму 8376333,62 грн. станом на 30.09.2017;
від 14.11.2017 на суму 8043269,06 грн. станом на 31.10.2017;
від 14.12.2017 на суму 7681149,51 грн. станом на 30.11.2017;
від 15.01.2018 на суму 7023105,63 грн. станом на 31.12.2017 (а.с. 39-49 том 1);
від 14.02.2018 на суму 12309016,86 грн. станом на 31.01.2018 (оскаржувана Вимога) (а.с. 33 том 1).
Вказані вище Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 оскаржені позивачем у судовому порядку.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі №817/85/16 позовні вимоги ПАТ «Рівнеазот» про визнання протиправною і скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11 (перша вимога) залишено без задоволення (а.с. 66 том 1).
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 у справі №817/85/16, апеляційну скаргу ПАТ «Рівнеазот» задоволено; постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі №817/85/16 - скасовано; прийнято нову постанову, якою позов ПАТ «Рівнеазот» задоволено повністю; визнано протиправною вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №Ю-258-11 від 07.12.2015 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16821411,33 грн. (перша вимога) (а.с. 68 том 1).
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов'язання зі сплати єдиного внеску шляхом вчинення дій від імені позивача повіреним на підставі договору доручення, довіреності та договору про поворотну фінансову допомогу і внаслідок таких дій позивача ніяких негативних наслідків не наступило, а навпаки кошти своєчасно надійшли до відповідача.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 у справі №817/85/16 касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків залишено без задоволення; постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 - без змін (а.с. 71 том 1).
Постановою Верховного суду від 25.01.2019 у справі №817/85/16 (адміністративне провадження №К/9901/22068/18) у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 відмовлено (а.с. 4 том 2).
Таким чином, судами установлено протиправність першої сформованої за даним фактом Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11.
У подальшому, фіскальний орган формував нові Вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску за таким же порядковим номером Ю-258-11, які оскаржувалися позивачем у судовому порядку.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 у справі №817/110/16, яка набрала законної сили 22.12.2016, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників №Ю-258-11 від 12.01.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 10365195,00 грн. (а.с. 73 том 1).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №817/299/16, яка набрала законної сили 29.07.2016, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників №Ю-258-11 від 04.02.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 18176403,39 грн. (а.с. 82 том 1).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 у справі №817/902/16, яка набрала законної сили 17.01.2017, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників № Ю-258-11 від 07.05.2016 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 20035875,98 грн. (а.с. 88 том 1).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 у справі №817/2117/16, яка набрала законної сили 16.05.2017, визнано неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо перекидання з інтегрованої картки платника податків ПАТ «Рівнеазот» на інтегровану картку «Нез'ясовані платежі» грошових коштів в сумі 20685499 грн., сплачених з червня по вересень 2015 року, повіреною особою ПАТ «Рівнеазот» - ДП «Хімік» ПАТ «Азот» на підставі договору доручення №05.15 від 29.05.2015; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати сплачені ДП «Хімік» ПАТ «Азот» на підставі договору доручення №05.15 від 29.05.2015 грошові кошти в сумі 20685499 грн. в рахунок сплати єдиного внеску ПАТ «Рівнеазот» в інтегрованій картці платника податків ПАТ «Рівнеазот»; визнано неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо зарахування поточних платежів ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску здійснених у жовтні-грудні 2015 року та січні-листопаді 2016 року в рахунок погашення суми недоїмки визначеної у вимогах №Ю-258-11 від 07.12.2015; від 12.01.2016; від 04.02.2016 та від 07.05.2016; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити перерахунок грошових зобов'язань ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску з урахуванням суми єдиного внеску сплаченого з червня по вересень 2015 року повіреною особою ПАТ «Рівнеазот» - ДП «Хімік» ПАТ «Азот» (а.с. 97 том 1).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі №817/845/17, визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 05.05.2017 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 29214245,76 грн. (а.с. 109 том 1).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у справі №817/1135/17 визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 07.07.2017 на суму 10547515,40 грн. (а.с. 115 том 1).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №817/2265/17, яка набрала законної сили 16.07.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-258-11 від 14.12.2017 на суму єдиного внеску 7681149,51 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №817/1496/17 визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 14.09.2017 на суму 8898695,69 грн. (а.с. 22 том 2).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі №817/1671/17 визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 12.10.2017 на суму 8376333,62 грн. (а.с. 29 том 2).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 у справі №817/1895/17 визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 14.11.2017 на суму 8043269,06 грн. (а.с. 40 том 2).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №817/2265/17 визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 14.12.2017 на суму 7681149,51 грн. (а.с. 50 том 2).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №817/386/18 визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 15.01.2018 на суму 7023105,63 грн. (а.с. 183 том 1).
При цьому, судами встановлено, що всупереч положень пункту 4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 452 від 09.09.2013, поточні платежі ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску здійснені у жовтні - грудні 2015 року та січні-квітні 2016 року Міжрегіональне ГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП відносило в рахунок погашення недоїмки визначеної у Вимозі №Ю-258-11 від 07.12.2015. При цьому, на підставі самостійно поданих товариством звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, відповідачем фіксувалось виникнення нової недоїмки за інший період. Тобто, попри спірність суми недоїмки визначеної у Вимозі №Ю-258-11 від 07.12.2015 і незважаючи на те, що вказана вимога була оскаржена у передбачені законом строки і в адміністративному і у судовому порядку, в порушення положень Порядку, орган ДФС безпідставно змінював призначення здійснених ПАТ «Рівнеазот» платежів, що направлялись на сплату задекларованих поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску (відображених у поданих Звітах) та протиправно направляв вказані кошти в рахунок погашення суми недоїмки, яка, як встановлено судом, взагалі відсутня, оскільки зобов'язання зі сплати єдино внеску за червень-вересень 2015 року своєчасно та в повному обсязі виконані ПАТ «Рівнеазот». Внаслідок того, що поточні платежі ПАТ «Рівнеазот» зараховувались в рахунок погашення недоїмки визначеної у вищевказаних вимогах, виникала нова заборгованість по поточних зобов'язаннях.
Не зважаючи на відповідні судові рішення, по особовому рахунку позивача на момент виникнення спірних правовідносин та на дату звернення до суду з даним позовом продовжувала обліковуватися недоїмка зі сплати єдиного внеску, що, зокрема, підтверджується даними інтегрованої картки платника податків ПрАТ «Рівнеазот».
Підставою винесення оскаржуваної Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2018 №Ю-258-11 став висновок контролюючого органу про порушення позивачем статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обумовлений знову ж таки тим, що сплата єдиного внеску здійснювалась не ПАТ «Рівнеазот», а третьою особою - ДП «Хімік» ПАТ «Азот».
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Вимоги №Ю-258-11 від 14.02.2018, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953.
За приписами статті 1 вказаного Закону України №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 4 цього Закону України №2464-VI установлено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
А в силу вимог абзацу 1 пункту 1 частини першої статті 7 Закону України №2464-VI, базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною сьомою статті 9 Закону України №2464-VI визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. А частиною восьмою цієї статті, - що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 закріплено правило, згідно якого, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь).
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 цього ж розділу, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Аналогічне положення передбачене і частиною дванадцятою статті 9 Закону України №2464-VI.
Таким чином, ПрАТ «Рівнеазот», як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не міг ухилитися від сплати єдиного внеску, не зважаючи на те, що на усі кошти, які містяться на рахунках ПАТ «Рівнеазот», накладено арешт.
Однак, у зв'язку з такими обставинами, позивач був позбавлений можливості здійснити сплату єдиного внеску зі свого банківського рахунку, що і стало підставою для вжиття заходів спрямованих на виконання свого обов'язку щодо сплати податку, шляхом укладення 29.05.2015 Договору доручення №05.15 з ДП «Хімік» ПАТ «Азот».
При цьому, суд відхиляє доводи контролюючого органу про те, що перерахування повіреним - ДП «Хімік» ПАТ «Азот» грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя - позивача, суперечить положенням частини дев'ятої статті 25 Закону України №2464-VI, оскільки правомірність дій позивача установлена судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.01.2019 у справі №817/85/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання неправомірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11.
Так, зазначено, що у випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 - щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об'єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України №2464-VI, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Пунктом 3 Розділу VІ цієї Інструкції визначено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
У пункті 4 розділу IV Інструкції зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення суми боргу.
Оскільки, сума єдиного внеску за період з червня по вересень 2015 року була сплачена повіреним ДП «Хімік» ПАТ «Азот» у повному обсязі, то обов'язок позивача зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано повністю та своєчасно.
Варто наголосити, що відповідно до п. 4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №452 від 09.09.2013, скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 2.3 розділу II та пунктом 3.1 розділу IІІ цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення органом доходів і зборів вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили. Аналогічні положення збереженні також і у Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №1124 від 09.12.2015, що набрав чинності з 23.02.2016.
Враховуючи те, що первинна Вимога №Ю-258-11 від 07.12.2015, як і усі наступні вимоги під тим самим порядковим номером були оскаржені у судовому порядку, орган ДФС безпідставно змінював призначення здійснених ПАТ «Рівнеазот» платежів, що направлялись на сплату задекларованих поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску (відображених у поданих Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів) та протиправно направляв вказані кошти в рахунок погашення суми недоїмки, яка, як встановлено судовими рішеннями, відсутня.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для зарахування поточних платежів позивача в рахунок оплати суми недоїмки, визначеної за період з червня по вересень 2015 року, та, відповідно, для зарахування подальших поточних платежів в рахунок погашення недоїмки визначеної у наступних вимогах, а тому оскаржувана вимога №Ю-258-11 від 14.02.2018 є такою, що сформована протиправно, а саме за рахунок неправомірних дій відповідача по невірному відображенню в інтегрованій картці платника - позивача, нарахованих та сплачених ним платежів зі сплати єдиного внеску.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
Верховним Судом неодноразово висловлювалася позиція щодо випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 - щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об'єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов'язку, та правомірності дії платника єдиного внеску, спрямованих на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству, зокрема, шляхом сплати внеску третіми особами (постанова від 06.02.2020 у справі №817/110/16, від 06.02.2020 у справі №812/1281/17).
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2018 №Ю-258-11 у порядку статті 77 КАС України, а тому порушені права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 184635 (сто вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 25 (двадцять п'ять) коп., сплачена відповідно до платіжного доручення від 24.04.2018 №RA32963, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (33017, місто Рівне-17; код ЄДРПОУ 05607824) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11Г; код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2018 року №Ю-258-11.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (код ЄДРПОУ 05607824) суму судового збору у розмірі 184635 (сто вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 25 (двадцять п'ять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 10 серпня 2020 року.
Суддя К.М. Недашківська