про прийняття позовної заяви до розгляду,
відкриття провадження в адміністративній справі та призначення підготовчого засідання
10 серпня 2020 року м. Рівне №460/5434/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури Рівненської області та Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Прокуратури Рівненської області (далі іменується - відповідач 1) та Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №1 від 02.04.2020 №106 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Рівненської області від 30.04.2020 №352к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Рівненської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 04.05.2020 з підстави рішення кадрової комісії №106 від 02.04.2020;
поновити позивача на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Рівненської області та органів прокуратури з 05.05.2020;
у разі початку діяльності обласної прокуратури (відповідно до редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІX від 19.09.2019) на час постановлення рішення - поновити на рівнозначній посаді або альтернативній посаді;
зобов'язати прокуратуру Рівненської області нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу з розрахунку середньої заробітної плати на день звільнення в розмірі 30029,58 гривень на місяць, середньоденної - 1429,98 гривень з 05.05.2020 по день фактичного виконання рішення суду.
Підстави позову: звільнення з роботи відбулося всупереч вимогам законодавства.
Ухвалою судді від 29.07.2020 позовна заява була залишена без руху. У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 171 КАС України, суд встановив:
1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
2) представник має належні повноваження (статті 59, 60 КАС України);
3) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;
4) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);
5) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження (частини перша, третя, четверта статті 12 КАС України).
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено в частині п'ятій статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З аналізу наведених норм слідує, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору у даній справі є, визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії №1 від 02.04.2020 №106 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» та наказу прокурора Рівненської області від 30.04.2020 №352к.
Фактично презюмується, що з рішенням позивач ознайомилася датою його прийняття. Доказів протилежного позивачем не надано. З оскаржуваним наказом позивач, як зазначено у позовній заяві, ознайомилася 04.05.2020.
Проте, всупереч вимогам статті 122 КАС України, позивач звернувся до суду з позовом понад місячний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а саме 24.07.2020.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку звернення до суду, де вказала про поважність пропуску строків звернення до суду і просила суд поновити строк звернення. При цьому, вона зазначила, що у зв'язку з карантинними заходами, запровадженими в Україні, була позбавлена можливості звернутися до суду у визначений строк.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено новим пунктом такого змісту:
«п.3 Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).»
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених Постановами Кабінету Міністрів України) на усій території України з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року установлено карантин.
В подальшому, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:
« 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Таким чином, суд встановив, що позивач будучи обізнаним про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваними рішеннями, у встановлений строк звернення до суду не звернувся, однак вказав обставини, які пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення до суду, суд виходить із принципів адміністративного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.
Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов'язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.
Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.
Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі Ashingdane v. United Kingdom (1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам частини 1 статті 6 Конвенції мають: переслідувати правомірну мету, і не порушувати саму сутність права.
Як зазначено у пункті 36 рішення Суду у справі Golder United Kingdom, стаття 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.
Відповідні принципи Суд виклав таким чином:
а) Право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду «за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи».
б) При встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права.
в) Більше того, обмеження не буде сумісним із частиною 1 статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
Ці принципи визначають процес, що є невід'ємною частиною завдання Суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.
Зважаючи на обставини, які стали причиною пропуску строку звернення до суду, враховуючи обов'язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 122, 123, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Рівненської області та Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Рівненської області та Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Рівненської області та Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Прокуратури Рівненської області (вулиця 16 Липня, 52, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 02910077) та Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вулиця Різницька, 13/15, місто Київ, 01011) про визнання протиправними рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку- прийняти до розгляду.
Відкрити провадження в адміністративній справі №460/5434/20.
Розгляд справи провадити за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання у справі, яке відбудеться "08" вересня 2020 р. о 10:00 год. в приміщенні Рівненського окружного адміністративного суду за адресою: місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок №87, зала судових засідань №33.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Недашківською К.М.
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення (отримання) копії даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити відповідачам, що згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Роз'яснити учасникам справи, що докази подаються безпосередньо до суду у порядку та строки, встановленні статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копії документів (письмових доказів) вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Роз'яснити учасникам справи, що у випадку якщо вони без поважних причин не нададуть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина п'ята статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
У підготовче засідання викликати учасників справи.
Повідомити Прокуратуру Рівненської області про те, що в суді наявні матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суддя К.М. Недашківська