10 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4099/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування акту та постанови, -
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ПЛ3974/170/АВ від 05 квітня 2019 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 квітня 2019 року №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС.
Відповідно до приписів частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов наступних висновків.
У позовній заяві позивач, зокрема, просить визнати протиправним та скасувати акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ПЛ3974/170/АВ від 05 квітня 2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Поняття індивідуального акту наведено у пункті 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Пунктами 19 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" (чинного на час складення акту від 05.04.2019), передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Зважаючи на вищевикладене, акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ПЛ3974/170/АВ від 05 квітня 2019 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлює для позивача жодних прав або обов'язків, не тягне для позивача правових наслідків, а є документом, складеним посадовою особою територіального органу Держпраці за результатами інспекційного відвідування, на підставі якого винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС від 25.04.2019, яка є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та тягне для позивача правові наслідки.
Таким чином, позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ПЛ3974/170/АВ від 05 квітня 2019 року не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, визначеної статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі №440/4099/20 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ПЛ3974/170/АВ від 05 квітня 2019 року.
У ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява в частині вимоги про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 квітня 2019 року №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 квітня 2019 року №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС на суму 125190,00 грн.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 25 квітня 2019 року №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС є зміна майнового стану позивача.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривня.
Отже, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 1251,90 грн. (125190,00 грн. *1%).
ОСОБА_1 до позовної заяви додано квитанцію №53825 від 29 липня 2020 року про сплату судового збору в сумі 840 грн. 80 коп.
Позивачем не сплачено суму судового збору у розмірі 411 грн. 10 коп. (1251,90 грн. - 840 грн. 80 коп.).
Документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, до суду не надано.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4 та 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, позивачем до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додано ксерокопії документів, а саме: направлення на проведення заходу державного контролю від 04.04.2019 №692, акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 05.04.2019 №ПЛ3974/170/АВ, пояснень від 04.04.2019, особової медичної книжки ОСОБА_2 , рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, листа Управління Держапраці у Полтавській області від 16.04.2019 №02-12/2598, а також ксерокопію оспорюваної постанови Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС від 25.04.2020, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Також на доданих до позовної заяви копіях паспорта громадянина України ОСОБА_1 , конверту, листа від 21.12.2019 №10-12/8907, довідках від 06.12.2019 №875, №876, довідці від 18.12.2019 №2859, поясненні від 13.12.2019, листа "Про розгляд скарги" від 13.03.2020 №1336/3.1/3.1-зв-20, запиті від 01.06.2020, листі від 22.06.2020 №07.7-17-153 наявний напис "згідно з оригіналом" та підпис особи, яка засвідчила копії документів, проте, не зазначена дата засвідчення таких копій.
Таким чином, позовну заяву в частині вимог визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 квітня 2019 року №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 161, 169, 170, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі №440/4099/20 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ПЛ3974/170/АВ від 05 квітня 2019 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області в частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі 411 грн. 10 коп. (чотириста одинадцять гривень десять копійок) (отримувач : УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA518999980313141206084016002, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону;
- належним чином засвідчених копій доказів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог, в тому числі, засвідчених учасником справи своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, у разі знаходження у нього оригіналів доказів;
- засвідченої в порядку, встановленому чинним законодавством, копії оспорюваної постанови Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС від 25 квітня 2020 року.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду в частині відмови у відкритті провадження може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич