10 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3362/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.06.2020 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області які полягають у зменшені з 01.01.2018 розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсію за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018.
Позов обґрунтований тим, що пенсія за вислугу років призначена позивачу у розмірі 77 процентів суми грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Разом з тим, перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 здійснено ГУ ПФУ в Полтавській області у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення. На заяву позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позивачу повідомлено, що з 01.05.2014 чинною є редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення, а тому пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву (а.с.49-51) зазначив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку зі зміною грошового забезпечення поліцейських позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018. На момент здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 чинна редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлювала максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. З огляду на це, позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії позивача фактично збільшився, оскільки відбулося підвищення розміру грошового забезпечення, чим забезпечено дотримання норм чинного законодавства щодо недопущення звуження обсягу прав пенсіонера на існуючий рівень пенсійних гарантій.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач є військовим пенсіонером, який отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що відповідачем не заперечується.
Пенсія позивачу була призначена за вислугу років з 10.01.1989 (а.с.32), виходячи з 90% грошового забезпечення, та в подальшому перераховувалася з виходячи із 90% грошового забезпечення.
22.03.2018 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з її максимального розміру на рівні 70% від грошового забезпечення (а.с.38).
За змістом відзиву відповідача при проведенні перерахунку на підставі поданої уповноваженим органом довідки про новий розмір грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 пенсія позивачу встановлена в розмірі 70%, оскільки це максимальний розмір пенсії, передбачений статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку із законодавчими змінами.
ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області (а.с.46-47) ОСОБА_1 повідомлено, що під час проведення перерахунку пенсії застосовані норми законодавства, чинні на момент такого перерахунку, а саме: станом на 01.01.2018. З 01.05.2014 чинною є редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. З огляду на це, пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження. В результаті проведеного перерахунку сума пенсії збільшилася, чим забезпечено дотримання конституційних норм щодо недопущення звуження обсягу прав на існуючий рівень пенсійних гарантій.
Не погодившись з діями відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
09.04.1992 прийнятий Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей (далі Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктами 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, проте під час виконання такого перерахунку орган Пенсійного фонду застосував розмір пенсії позивача обмежений 70% розміру грошового забезпечення.
Суд не погоджується з правомірністю обмеження відсоткового розміру пенсії позивача з огляду на таке.
За приписами пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою зазначеної статті передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
У подальшому, редакція частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону України від 25.03.1996 №103/96-ВР) викладена в такій редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".
Далі частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ була змінена Законом України від 04.07.2002 №51-ІV "Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (чинний з 31.07.2002) - цифри "85" замінено цифрами "90" та загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 (надалі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, внесені зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", змінено у відсотках розмір обчислення пенсії від грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII у редакції Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Надалі, Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (надалі - Закон №1166-VІІ), який набрав чинності з 01.05.2014, внесені до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни встановлювали, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зауважує, що Закони №3668-VI та №1166-VII набрали чинності після визнання за позивачем з 01.01.2008 права на пенсію з розрахунку 90% розміру грошового забезпечення військовослужбовця та її виплати, виходячи з вказаного розміру.
Отже, зважаючи на те, що з 01.01.2008 орган пенсійного фонду фактично визнав за позивачем право на пенсію за вислугу років з розрахунку 90% розміру грошового забезпечення військовослужбовця, суд вважає незаконним обмеження належної останньому пенсії максимальним розміром 70% грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.01.2018.
Таким чином, дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.01.2018 з 90% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено відповідачем.
Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд вважає за можливе задовольнити відповідну вимогу позивача та зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем сплачено за подання позову судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн (а.с.8, 22).
Враховуючи висновки суду щодо задоволення позову, наявні підстави для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судового збору, сплаченого позивачем за подання цього позову.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко