Справа № 420/7456/20
10 серпня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши в порядку ч.1 ст.154 КАС України (без виклику сторін) заяву позивача про забезпечення позовних вимог по справі від 06.08.2020 року (вхідний №30775/20) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.В.» (пров.Гвоздичний,буд.6, м.Одеса, 65056) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (площа Думська,буд.1, м.Одеса, 65026) про визнання протиправним та скасувати рішення №264 від 30.07.2020 року виконавчого комітету Одеської міської ради в частині демонтажу пересувної тимчасової споруди, яка розміщена за адресою: вул.Генуезька,3, м.Одеса, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «В.С.В.», що зазначена в Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.07.2020 року №264 в розділі Приморський район під номером 2, визнати протиправним та скасувати рішення №264 від 30.07.2020 року виконавчого комітету Одеської міської ради в частині демонтажу пересувної тимчасової споруди, яка розміщена за адресою: вул.Генуезька,3, м.Одеса, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «В.С.В.», що зазначена в Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.07.2020 року №264 в розділі Приморський район під номером 3,-
З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «В.С.В.» (пров.Гвоздичний,буд.6, м.Одеса, 65056) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (площа Думська,буд.1, м.Одеса, 65026) про визнання протиправним та скасувати рішення №264 від 30.07.2020 року виконавчого комітету Одеської міської ради в частині демонтажу пересувної тимчасової споруди, яка розміщена за адресою: вул.Генуезька,3, м.Одеса, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «В.С.В.», що зазначена в Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.07.2020 року №264 в розділі Приморський район під номером 2, визнати протиправним та скасувати рішення №264 від 30.07.2020 року виконавчого комітету Одеської міської ради в частині демонтажу пересувної тимчасової споруди, яка розміщена за адресою: вул.Генуезька,3, м.Одеса, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «В.С.В.», що зазначена в Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.07.2020 року №264 в розділі Приморський район під номером 3.
Ухвалою суду від 07.08.2020 року було відкрито спрощене провадження.
Позивачем разом із позовом була подана заява від 06.08.2020 року (вхідний №30775/20) про забезпечення позовних вимог шляхом: заборони відповідачу та будь-яким іншим особам здійснювати демонтаж тимчасової споруди, розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Генуезька 3, яка належить ТОВ «В.С.В.».
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на те, що вказана ТС належить позивачу та оскільки оскаржене рішення містить застереження щодо можливого демонтажу цієї ТС з боку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР, якщо позивач не здійснить демонтаж самостійно. Забезпечення позовних вимог слід здійснити задля недопущення порушення прав позивача, а також покладання надмірного тягару для місцевого бюджету з компенсації можливих збитків. У зв'язку з цим, на думку представника позивача, є необхідність винесення судом рішення про забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі.
Оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Заходи забезпечення адміністративного позову вживаються у разі наявності таких обставин:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду , такими рішеннями, дією або бездіяльністю.
У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження є рішення №264 від 30.07.2020 року виконавчого комітету Одеської міської ради в частині демонтажу пересувної тимчасової споруди, яка розміщена за адресою: вул.Генуезька,3, м.Одеса, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «В.С.В.», що зазначена в Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.07.2020 року №264 в розділі Приморський район під номером 2.
На виконання вказаного рішення Управлінням на адресу позивача було направлена вимоги (припис) про знесення ТС від 02.07.2020 року №110355. У вказаному приписі зазначено, що у разі його не виконання до 06.07.2020 року тимчасова споруда буде демонтована силами працівників Управління за рахунок позивача.
При цьому, позивачем до позовної заяви не надано доказів наявності права власності на зазначену у приписі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 02.07.2020 року №110355 тимчасову споруду.
Позивачем також не надано доказів намагання посадовими особами відповідача вчинити дії по демонтажу ТС, у строк після 06.07.2020 року та до теперішнього часу, тобто наявності реальної загрози майну позивача, права на яке гарантоване державою.
За вказаних обставин, на думку суду, заява представника позивача про забезпечення позову є передчасною та не може бути задоволена.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України суд,-
В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позовних від 06.08.2020 року (вхідний №30775/20) відмовити.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя К.С.Єфіменко