Справа № 420/2395/20
10 серпня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними бездіяльності, дії, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на її клопотання від 13.11.2019; визнати протиправною дію щодо відмови надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на підставі її клопотання від 13.11.2019; зобов'язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки розміром 2 га з масиву з кадастровим номером 512088180:01:002:0694 безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства на підставі клопотання від 13.11.2019; стягнути 250 000 грн моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 13.11.19 засобами електронної пошти вона направила клопотання до відповідача, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель запасу державної власності на території Чистоводної сільської ради Б.-Дністровського району. В подальшому 09.01.2020 позивач вимушена була повторно звертатися до відповідача із проханням надати відповідь і 23.01.2020 відповідач повідомив, що наказом від 18.12.19 № 15-10292/13-19-СГ у задоволенні клопотання відмовлено. На переконання позивача, вищезгаданий наказ є безпідставним та неаргументованим, адже, відповідно до п.7 ст.118 ЗК України «…підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів…»; ділянка із кадастровим № 5120881800:01:002:0694, що про неї йдеться у клопотанні, станом на дату надання наказу та на дату подання позову має цільове призначення « 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)», а отже законних підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у розпорядника не існує. Не надавши відповідь на клопотання у законний термін та безпідставно відмовивши позивачу у задоволенні клопотання, відповідач порушив ст.20 Закону України «Про звернення громадян» та ст.118 ЗК України, що завдало позивачці моральних страждань, оскільки унеможливило функціонування її особистості на Конституційних засадах, які вона оцінює у 250 000 грн.
Ухвалою від 23.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; задоволено клопотання ОСОБА_1 та звільнено її від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
15.04.2020 до суду від ГУ Держгеокадастру в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на адресу Управління 19.11.2019 надійшло клопотання позивача від 13.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення сільського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок запасу державної власності на території Чистоводної сільської ради Білгород-Дністровського районі Одеської області. За результатами розгляду клопотання відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗКУ Управлінням прийнято наказ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу від 18.12.2019 № 15-10292/13-19-СГ з підстав невідповідності місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства. Так, земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, є сформованою та їй присвоєно кадастровий номер 51200881800:01:002:0694, загальною площею 4 га. Відповідно до ч. 1 ст. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання. Також відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. Отже, для скасування даного кадастрового номера, необхідно розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи. Враховуючи викладене, Управління відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідь на відзив від позивача до суду не надійшла.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу IV «Прикінцеві положення» КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що 19.11.2019 (вх. № З-15521/0/36-19) засобами електронного зв'язку ОСОБА_1 направила клопотання від 13.11.2019 до ГУ Держгеокадастру, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель запасу державної власності на території Чистоводної сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
23.01.2020 ГУ Держгеокадастру в Одеській області надано відповідь, згідно з якою наказом від 18.12.19 № 15-10292/13-19-СГ у задоволенні клопотання відмовлено відповідно до ст. ст. 15-1, 22, 118, 122, 123 ЗК України, з підстав: невідповідності місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства.
Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Враховуючи, що клопотання позивача від 13.11.2019 направлено на адресу ГУ Держгеокадастру в Одеській області засобами електронного зв'язку 19.11.2019, а спірний наказ прийнято 18.12.2019, що підтверджується штрих-кодом реєстраційного індексу та дати документа в системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ Степ 3.0», відповідачем дотримано встановлений ч. 7 ст. 118 ЗК України місячний строк розгляду вказаного клопотання, а тому відповідні доводи позивача на увагу не заслуговують.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначений наказ обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Головним питанням спору є правомірність відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на сформованій земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5120881800:01:002:0694).
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, бажана позивачем до відведення, розташована у межах сформованої земельної ділянки (масив) (кадастровий номер 5120881800:01:002:0694, загальна площа 4,00 га); цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).
Земельна ділянка кадастровий номер 5120881800:01:002:0694 є землею сільськогосподарського призначення, знаходиться за межами населеного пункту Чистоводної сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, тому її розпорядником є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
У ч. 6 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій»:
- проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
- технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Відповідно до статті 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.
Тобто, згідно з ЗК України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.
Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об'єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС/КАС України від 04 травня 2020 року по справі №802/1539/17-а, адміністративне провадження №К/9901/27888/18.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вирішальні чинники правовідносин та характер спору, беручи до уваги сукупність вищевикладених обставин, суду залишається лише підсумувати, що системний аналіз правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, свідчить про обґрунтованість оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.12.19 № 15-10292/13-19-СГ, яким у задоволенні клопотання позивача відмовлено відповідно до ст. ст. 15-1, 22, 118, 122, 123 ЗК України, з підстав невідповідності місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
В даному судовому провадженні відповідач обґрунтував правомірність наказу про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу від 18.12.2019 № 15-10292/13-19-СГ з підстав невідповідності місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства. Наведені ж позивачем доводи судом визнані неспроможними та необґрунтованими, у зв'язку із чим позов до задоволення не підлягає.
Відтак, похідні позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 250 000 грн, що позивач пов'язує із фактом прийняття відповідачем спірного наказу, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Керуючись ст.ст. 242-246, 262 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 39765871) про визнання протиправними бездіяльності, дії, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк